Визнання кредитного договору недійсним дозволить:

• Не допустити стягнення заборгованості по кредиту.
• Зупинити нарахування відсотків і пені.
• Перерахувати сплачені відсотки в рахунок погашення тіла кредиту.

Визнання іпотечного договору недійсним дозволить:

• Убезпечити іпотечну нерухомість від можливих претензій банку.
• Схилити банк до переговорів на вигідних для позичальника умовах.

Потрібно відразу зробити застереження – далеко не кожен договір можна визнати недійсним. Вже існує стала судова практика, тому можна відносно точно спрогнозувати, в якому випадку є сенс оскаржувати договір, а в якому – ні. Але щоб дати такий прогноз – необхідно вивчити зміст договору і обставини його укладення.

Недійсність кредитного договору

З початку кризи 2008 року позов про визнання недійсним кредитного договору був, напевно, найпоширенішим способом захисту позичальників від вимог банків. Підстави таких позовів були різноманітні: незаконність валютного кредитування, несправедливість умов кредитного договору, неналежне повідомлення  позичальника про умови кредитування і т.д. Однак, 10 років судової практики показали, що визнання кредитного договору недійсним – це дуже велика рідкість. Є, звичайно, досить багато рішень судів першої інстанції і, навіть, апеляційних судів про визнання кредитного договору недійсним, однак майже всі ці рішення були скасовані Верховним судом.

Ми знаємо, що банки видавали кредити конвеєром і одна зроблена помилка в договорі дає потенціал для захисту тисячам позичальників. Таким чином, якби Верховний суд, хоч раз, визнав недійсним, наприклад, кредитний договір через незаконність валютного кредитування, то його рішення, яке фактично має силу прецеденту, стало б обов’язковим для всіх судів в Україні та призвело б до недійсності всіх кредитних договорів . Однак, таку ситуацію, як ми розуміємо, держава допустити не може, тому суди і захищають інтереси банків. Така ж логіка працює і для всіх інших підстав визнати кредитний договір недійсним.

Зустрічаються поодинокі ситуації, коли дійсно кредитний договір повинен бути визнаний недійсним за індивідуальними особливостями: підроблений підпис позичальника, відсутність повноважень на підписання кредитного договору у директора позичальника – юридичної особи тощо.

Визнання кредитного договору недійсним – зустрічається в судовій практиці не часто. Не існує позитивної практики визнання кредитних договорів недійсними за типовими ознаками (іноземна валюта FIDR і т.д.). Визнати кредитний договір недійсним можна лише за його індивідуальними особливостями (підроблений підпис, відсутність повноважень і т.д.).

В умовах, що склалися оспорювання кредитного договору не є обов’язковою стратегічною метою, заради якої починається судовий розгляд. Стратегія боржника – мінімізація своїх витрат щодо банку зі збереженням майна. Тому, подати на банк до суду по кредиту, позов про визнання договорів недійсними можна, як додатковий аргумент у торзі про суму (для примирення з кредитором) або як тактичний інструмент захисту в суді.

Також можуть бути оскаржені окремі пункти кредитних договорів. На сьогоднішній день склалася позитивна судова практика оскарження пунктів, які передбачають комісію за обслуговування кредиту, комісію за надання фінансового інструменту, надзвичайно великі штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту.

Недійсність іпотечного договору

Підстав для оскарження іпотечного договору значно менше, ніж для оскарження кредитного договору. Іпотечний договір, на відміну від кредитного, значно сильніше врегульований законодавчо, що мінімізує ризики включення в нього неправомірних умов. До іпотечного договору не можна застосувати критерій несправедливості, тому що мета його укладення – забезпечити виконання кредитного договору за рахунок іпотечної нерухомості. Плюс до всього, іпотечний договір завжди засвідчується нотаріусом, який також перевіряє його умови на відповідність чинному законодавству.

Позитивна практика оскарження іпотечних договорів, як правило, має місце в разі певних особливостей предмета іпотеки (іпотека квартир на етапі будівництва, незавершених будівель, пам’ятників архітектури), відсутності згоди всіх співвласників предмета іпотеки на укладення іпотечного договору, відсутності згоди органу опіки та піклування, або відсутності повноважень у керівника юридичної особи – іпотекодавця. Однак, такі ситуації зустрічаються не часто і визнання недійсним іпотечного договору – дуже велика рідкість.

Іпотека квартир на етапі будівництва, незавершених будівель, пам’ятників архітектури – найбільш часто повторюють випадки визнання іпотечногодоговору недійсним. Завжди необхідно перевіряти, чи передбачав Закон України «Про іпотеку» передачу того чи іншого майна в іпотеку в момент укладення іпотечного договору.

У свою чергу, досить поширеним явищем є оскарження окремих пунктів (умов) іпотечного договору. Зокрема, мова йде про пункти, в яких міститься так звана «застереження про задоволення вимог іпотекодержателя».

Так, статті 35-38 Закону України «Про іпотеку» передбачають можливість включати в текст іпотечного договору умови, що дозволяють іпотекодержателю (тобто банку або іншому кредитору) при наявності боргу по кредиту без суду переписувати на себе іпотечні квартири боржників. Таким чином, іпотечний договір фактично включає два договори – безпосередньо іпотечний договір і договір про задоволення вимог іпотекодержателя у вигляді лише кількох пунктів, які називаються «застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя».

Не полінуйтеся !!! Прямо зараз перевірте, чи містить Ваш іпотечний договір застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. При наявності такого застереження банк в будь-який момент БЕЗ СУДУ зможе забрати Вашу квартиру.

Згідно правовим позиціям Верховного суду, для включення в текст іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя потрібно, наприклад, окреме згода чоловіка або дружини або співвласника предмета іпотеки. Без таких документів є підстави визнати відповідні пункти іпотечного договору, в яких міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя – недійсними.

Недійсність застереження про задоволення вимог іпотекодержателя не дасть банку забрати іпотечне майно без суду.

Недійсність договору поруки

Недійсність договору поруки – досить велика рідкість. Договір поруки визнають недійсними в основному, коли такий договір не підписувався поручителем (а такі випадки були далеко не рідкісними, тому що в 2006-2008 роки кредити видавалися майже з закритими очима) або ж коли кредитний договір визнавався недійсним. При цьому необхідно розуміти, що звернення до суду з позовом про визнання договору поруки недійсним – далеко на самий простий і ефективний спосіб захисту поручителя його прав. Для поручителів існує набагато ефективніший спосіб захисту їх прав – припинення поручительства. Благо, законодавець у статті 559 Цивільного кодексу передбачив досить багато підстав, коли поручительство за кредитним договором припиняється. Більш детально читайте в нашій статті про визнання поруки припиненою.