Самый простой способ выиграть суд с банком — применить исковую давность.
Я считаю тему применения исковой давности, как инструмент защиты от требований банка, весьма перспективной.
Во-первых, с начала кризиса — с октября 2008 года — когда большинство должников не смогло исполнять условия договоров, миновало уже много лет.
То есть, истекла не только общая исковая давность, установленная законом (3 года), но и удлинённая — в некоторых договорах банки прописывали исковую давность в пять лет. Есть, конечно, договора в которых указана давность десять и даже пятьдесят (!) лет, но, благо, таких немного.
Во-вторых, тема с давностью очень проста и легка в доказывании и осмыслении. То есть, как должнику, так и судье легче обосновать отказ в иске, сославшись на истечение срока давности, чем демонстрировать «высший пилотаж в сфере права и экономики», рискуя отменой решения в случае ошибки.
Срок исковой давности начинает истекать с момента получения должником требования о досрочном погашении.
В-третьих, богатый выбор инструментов. Вы можете говорить о применении давности только к неустойке, начисленной более, чем за год. Можете, ссылаться на то, что по отдельным платежам прошла давность. Если банк присылал письма о досрочном погашении долга, то можете говорить о давности с момента прерывания рассрочки и так далее.
По платежным картам исковая давность счинается с момента окончания срока действия карточки (пластика).
В-четвертых, в нашей стране ПриватБанком (крупнейшим кредитным учреждением) выпущено более восемнадцати миллионов платежных карт, большая часть из которых являются кредитными.
Ввиду относительно малых сумм карточных кредитов, в случае просрочки, банк не спешил подавать в суд, уповая на свои «правила», по которым такой кредит считается «вечным».
Однако несколько дней назад Верховный Суд Украины принял постановление №6-14цс14, которым определил, что давность по карточным кредитам начинает отсчитываться от даты окончания срока кредитной карты. То есть, у миллионов должников появилась возможность рассчитывать на полный отказ в удовлетворении требований банка судом.
Подать заявление о применении исковой давности может каждый должник — адвокат для этого не нужен.
С целью помощи той части населения, которая не имеет средств на юриста/адвоката/представителя, я написал универсальное заявление о применении давности, которое можно подавать, не задумываясь, в любом споре с кредитным учреждением.
Дабы не навредить, я отдельно прописал, что подача такого заявления не является признанием долга или иных обстоятельств дела. Это на тот случай, если вы вдруг вообще деньги у банка не брали (а если у банка нет доказательств выдачи кредита, то я просто уверен, что вы его не брали!).
Здесь вы можете взять образец такого заявления, вписать в него данные своего дела и подавать. Если же есть сомнения, в успехе вашего дела, то лучше связаться с нами для получения профессиональной помощи.
Важно! Данный документ актуален на дату его публикации (29.03.2014 года). Всегда проверяйте актуальность типовых документов (шаблонов), которые вы скачиваете в интернете.
| До: | Приморського районного суду м. Одеси 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33 Справа №522/13430/16-ц Суддя Тарасов А.В. |
| Позивач: | ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЛАТИНУМ БАНК» місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12 тел. 8 (044) 492-90-98 |
| Відповідач: | ІВАНОВ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ зареєстрований за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 23, кв. 14 адреса для листування: 65011, Одеса-11, а/с 40 Представник Відповідача: |
| 13 вересня 2016 року |
ЗАЯВА
про застосування позовної давності
В провадженні судді Тарасова А.В. Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №522/13430/16-ц за позовом ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» до Іванова О.В. про стягнення заборгованості за Кредитним договором №327/06/08 від 20.06.2008 року.
Відповідач просить суд про застосування давності у разі встановлення під час судового дослідження матеріалів справи наступних ситуацій:
Ситуація 1. У разі, якщо судом буде встановлено, що основну та/або додаткову вимогу було заявлено після спливу позовної давності.
Ситуація 2. У разі, якщо судом буде встановлено, що вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) було заявлено після спливу спеціальної позовної давності.
Ситуація 3. У разі, якщо судом буде встановлено, що вимоги про стягнення окремих платежів кредитної розстрочки, заявлено після спливу позовної давності по кожному окремому платежу (Згіжно правової позиції, викладеній у Постанові ВСУ №6-116цс13 від 06.11.2013 року).
Ситуація 4. У разі, якщо судом буде встановлено, що Позивач скористався правом, наданим йому статтею 1050 ЦК України, заявивши вимогу про дострокове погашення кредиту (листом до боржників або позовом, який залишено без розгляду), встановивши, таким чином новий строк повного погашення боргу, після якого вже відбувся сплив позовної давності.
Ситуація 5. У разі, якщо судом буде встановлено, що, у випадку заміни сторони у зобов’язанні, правонаступником (новим кредитором) вимогу було заявлено після спливу позовної давності.
Правове обґрунтування
Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України перед-бачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Стаття 262 ЦК України передбачає, що заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку об-числення та перебігу позовної давності. Стаття 265 ЦК України вказує, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Відповідно вимог статті 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 29 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред’явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредит-ного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.
Частиною третьою пункту 31 вищезазначеної Постанови Пленуму ВССУ передбачено, що оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позов-на давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
{Пункт 31 в редакції Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07.02.2014}
У Постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 викладена наступна правова позиція:
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це по-рушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
У Постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 ви-кладена наступна правова позиція:
Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Згідно частини першої статті 360.7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України є обов’язковим для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтею 360 ЦПК України, статтями 257-267 ЦК України, пунктами 29, 31 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних право-відносин», Постановою Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, Постановою Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, —
ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД:
1. У разі встановлення під час судового дослідження матеріалів справи обставин, вказаних у цій заяві, застосувати позовну давність й відмовити у задоволенні вимог повністю або частково, в залежності від фактичних обставин справи.
2. Звернути увагу на те, що ця заява є типовою, такою, що розповсюджується через засоби масової інформації, а тому не може вважатися визнанням певних фактів, які підлягають окремому доказуванню. Зокрема, вона не може вважатися визнанням факту укладання договорів, їх підписання, отримання кредиту та оплати грошових коштів тощо.
Представник Відповідача 1 (Заявника) ____________________/А.М. Степаненко
(Тел.: 067-937-2-937)
Скачать заявление в формате MS Word
