Доброго дня. Завершився ще один тиждень, і з вами знову програма «Про головне» і я, її ведуча, Олена Астрахович. Сьогодні в нашій програмі ви побачите.
Верховна Рада прийняла новий кодекс про процедури банкрутства. Що він готує кредитним позичальникам?
На минулому тижні Рада прийняла новий кодекс по процедурам банкрутства. Чим він порадує чи навпаки засмутить власників боргів, ми з’ясовували у нашого експерта – юриста Андрія Степаненко. Андрію, так радіти чи сумувати боржникам банків, позичальникам банків, тим, хто брав кредити в валюті, тим, хто останні 10 чи 12 років не міг заснути, боявся втратити своє житло.
Я переконаний, що треба радіти. І радіти не лише боржникам банків, а боржникам взагалі. Тому що до цього моменту ніколи у пострадянській історії Україна не мала інституту банкрутства фізичної особи. Ця можливість була лише для суб’єктів господарювання, для юридичних осіб, і для фізичних осіб-підприємців. Зараз у нас законодавець ввів абсолютно новий інструмент, якого до того не було. Усім цікаво, як він буде працювати.
І що таке взагалі фізичне банкрутство? Ми не розуміємо зараз.
Ну, це така подія, коли суд визнає, що людина не може виконувати свої зобов’язання і «прощає» йому всі борги, надаючи можливість розпочати життя з чистого аркуша.
Дуже гарно, дуже гарно. Але, тут є якийсь підводні камені чи що?
Ну, давайте почнемо спочатку. По-перше, це не дуже легко, тому що механізм встановлення неплатоспроможності фізичної особи, він досить складний саме у цьому законі. Не ускладнений, а просто складний. Для того, щоб здійснити ці дії, спрямовані на банкрутство, треба, по-перше, сплатити гроші арбітражному управляючому, керуючому. Він буде забезпечувати процес у суді, супроводжувати його. Він буде здійснювати реалізацію майна.
Стоп, стоп, стоп. Але, щоб дійти до суду, треба якийсь позов подати. Хто це може зробити? Я, як боржник, чи банк, який мені позичав ці гроші?
Якщо ми кажемо про юридичну особу, то це може зробити або юридична особа або її кредитори. Щодо фізичних осіб – виключно фізична особа, боржник.
Тобто, я, як боржник, повинна сама піти в суд і…
…Подати цю заяву.
Подати цю заяву. Тобто «настукати» на себе?
Саме так. Але, якщо альтернатива – це можливість позбутися свого житла, всього майна, яке є, всіх грошей, і не залишити собі нічого, то краще вже йти до суду, тому що закон, цей кодекс, він досить справедливий, як я його знаходжу. І він передбачає, наприклад, що у банкрута залишається у власності єдине житло.
Якщо воно єдине.
Якщо воно єдине, звісно, і певної площі. У банкрута залишаються на рахунках його пенсійні заощадження. У банкрута залишається майно, на яке за іншим законодавством не може бути звернуто стягнення. Я одразу скажу, про що йдеться. Це додаток до закону «Про виконавче провадження» – перелік майна, на яке не може бути звернуто стягнення. Це зокрема холодильник, дитячі речі, одне ліжко на кожну особу, один стіл, стілець і ще досить довгий перелік, навіть комп’ютер є. Тому є певний обсяг майна, яке не буде реалізовано. Тобто людина…
Ні в якому разі?
Ні в якому разі. Тобто людина вийде, ну, скажімо так, в тому стані, в якому вона дійсно зможе нормально жити, а не жебракувати.
І не боятися, що до неї постукає хтось там з юридичної служби чи, як вони звуться, ці?..
…Колектори.
Так. Колектори чи ще як. Якщо говорити про механізм банкрутства, як це відбувається, і як довго це може тривати?
Це не довго. Після того, як людина подала заяву, суд в автоматичному режимі визначає арбітражного керуючого, який буде його супроводжувати. В автоматичному, тобто немає можливості впливати на цей вибір ані з боку боржника, а ні з боку кредиторів.
Це комп’ютер визначає?
Так. І на 120 днів вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, всі виконавчі провадження зупиняються. Після цього протягом трьох місяців надається можливість створити план реструктуризації заборгованості і виконати зобов’язання. При створенні цього плану прощається певна частина боргів, зокрема анулюється податковий борг. Окрім того відповідно Комітет кредиторів вирішує, яким чином зменшити або реструктуризувати зобов’язання, щоб людина могла їх виконати. За загальним правилом план реструктуризації виконується 5 років. За зобов’язаннями, пов’язаними з придбанням єдиного житла – 10 років. Але це загальна норма.
Є окрема норма для позичальників валютних кредитів. У зв’язку із скасуванням мораторію законодавець дав їм ще більш приємні умови. А саме для житла, на яке розповсюджувався мораторій (тобто певної площі): до 60 квадратних метрів квартири і до 120 квадратних метрів будинки, на них строк реструктуризації 10 років. На житло більшої площі строк реструктуризації 15 років. Тобто, можна максимум на 15 років забезпечити собі комфортний план погашення боргів. І таким чином вийти не боржником, а особою, яка розрахувалася за своїми зобов’язаннями. Не банкрутом.
Це стосується тільки валютних позичальників?
Будь-яких.
Будь-яких.
Будь-які борги. Якщо людина не може узгодити з кредиторами, з арбітражним керуючим протягом трьох місяців цей план, суд визнає її банкрутом. Реалізує майно примусово, і надає рішення суду, за яким вона вже вільна від боргів. Тобто 3 місяці. Якщо немає грошей взагалі, то три місяці і в вас на руках рішення суду, згідно якому ви нікому нічого не винні.
Якщо у вас немає іншого житла, якщо у вас немає автівки, якщо у вас не має грошей на рахунках.
Це все буде реалізовано.
Якщо цього немає, то ви вільні?
Так. Якщо це є, то це буде реалізовано, і після цього людина отримує рішення суду. Але, законодавець встановив певні запобіжники, які я також вважаю правильними. Не можна таким чином звільнитися від обов’язків сплачувати аліменти.
Це важливо.
І не можна звільнитися від обов’язків сплачувати шкоду, завдану життю та здоров’ю осіб.
Якщо там ДТП.
ДТП чи кримінал якійсь, так. І третя позиція – не можна звільнитися від обов’язку сплачувати пенсійні внески, внески на соціальне страхування.
Внески, так звані.
Тому що будь-який банкрут рано чи пізно прийде до Пенсійного фонду за віком. І державі слід буде сплачувати йому гроші. Тому, який би він не був банкрут, а треба платити пенсійні та соціальні внески.
Андрію, а щодо мораторію на стягнення житла боржників. Деяких цей мораторій врятував свого часу. А от зараз, я так розумію, його скасують.
Його час сплине одночасно з набуттям чинності цього кодексу.
А коли це відбудеться?
Кодекс набуває чинності через півроку після його опублікування.
Тобто, навесні.
Але опублікування ще не відбулось. Воно буде після підписання головою держави цього документу.
Коли Президент підпише цей закон, він буде опублікован. Тобто, можливо це буде навесні.
Десь влітку.
Десь влітку.
Так. Якщо звісно Президент не поверне цей кодекс.
А чому це може статись? Може саме кредитори будуть лобіювати щось інше?
Я вважаю, що це може стати через якісь юридичні негаразди, тому що інститут створений вперше. Це не удосконалення раніше існуючого акту, це створення нового інституту…
…Який існує в усіх странах світу.
В інших странах є, так. І можливо, що Президент матиме свій погляд на реалізацію цього інституту. Але взагалі, я вважаю, цей закон і цей кодекс дуже справедливим і дуже збалансованим. Тобто він певною мірою захищає і інтереси банків, кредиторів, і інтереси боржників.
Тобто, банкам також вигідно, щоб боржники почали сплачувати, або борг, або частину боргу. Так?
Так.
Повернемось до мораторію. Тобто, якщо його відмінять, нехай влітку відмінять, що далі буде? Далі запустять механізм банкрутства?
Давайте так, я вже чув в інтернеті панічні пости про те, що одразу, як тільки проходить час мораторію, десятки тисяч рішень судів підуть на примусове виконання, і майно піде на торги. По-перше, я вважаю, що цього не буде через те, що кредитори розуміють, що, якщо вони одночасно відправлять на торги тисячі об’єктів, вони погублять ринок. Ціна почне падати настільки, що вони не зможуть виручити взагалі жодних грошей.
Вона і зараз не дуже велика.
Так. Це, по-перше. По-друге, не має жодного сенсу кредиторові сплачувати два відсотки авансового внеску за виконавче провадження, якщо вони знають, що завтра ця людина-боржник піде до Господарського суду з заявою про неплатоспроможність. Тобто, кредитору зручніше в цьому випадку ввести перемовини з боржником і, або вирішувати питання про звернення стягнення і реалізацію майна, або звертатися до Господарського суду для вирішення питання реструктуризації заборгованості.
Але це повинні зробити саме боржники. Тобто, як тільки є інформація, що мораторій скасовано, вони повинні йти до суду?
Так. Якщо вони бажають вирішити свою проблему.
Андрій, давайте підрахуємо, які саме вигоди від цього кодексу, коли він набуде чинності, будуть мати позичальники банків, боржники в цілому?
Ну, давайте так. По-перше, щодо математики, економіки. Зараз немає жодного закону про реструктуризацію, який би скасував цей мораторій, який би встановив певні зручні способи погашення валютних боргів. Цей кодекс, що був прийнятий, він, на мою думку, встановив дуже зручний спосіб погашення валютних боргів, оскільки він всі валютні борги повністю прощає. Повністю. А встановлює зобов’язання лише сплатити вартість сьогодення цього житла, сьогоднішню вартість, яка знаходиться в стані цінового дна. І сплатити у гривні протягом досить тривалого строку, тобто 10 або 15 років.
Тобто, я купувала двокімнатну квартиру за 100 тисяч доларів, коли вона була на піці цін. Так? А зараз я можу її придбати за там 5 тисяч чи 20 тисяч доларів в перерахунку на гривні?
Так. І ця ціна фіксується. Тобто, ми знаємо, що гривня – це досить слабка валюта, яка девальвує постійно.
І через півроку може бути ще нижче.
Так. І немає жодних підстав, щоб вона укріплювалась. Тобто, ми розуміємо, що розстрочка у гривні – це вигідна розстрочка, вигідна для того, хто позичає. Це по-перше. По-друге, ми розуміємо, що валютний борг – це не лише умовно сто тисяч доларів, які колись бралися на покупку, це і ще десь 150 000, які набралися за 10 років неплатежів. Тобто, ми маємо чверть мільйона доларів, які за сьогоднішнім курсом вже космічну суму складають.
А відсотки відраховуються?
І відсотки, і тіло кредиту, і пеня – все анулюється взагалі. Тобто, розмір вашого боргу не має жодного значення для вирішення питання, скільки ви маєте сплатити. Має значення лише вартість вашого житла. Тобто, вам можуть запросто простити мільйон доларів, наприклад, якщо у вас цей мільйон був виданий під заставу двокімнатної квартири, яка сьогодні коштує півмільйона гривень. І півмільйона це ще розстрочать на 15 років. До речі, там треба буде сплачувати відсотки за цю розстрочку. Відсотки складають за цим кодексом розмір ставки по депозитах фізичних осіб на 1 рік плюс 1%.
Тобто, 10-15%.
15%+1%. 16% приблизно. Але навіть 16 відсотків у гривні на 15 років – це дуже комфортно.
Так, при інфляції в Україні.
При інфляції і девальвації.
Але ми говоримо про плюси цього законодавчого акту. А є якийсь незручності?
Так, безумовно. Як будь-який збалансований закон, він передбачає не лише комфортні умови для однієї сторони, але і комфортні умови для іншої сторони.
Тобто для банків?
Так. І у цьому випадку, я вичитуючи цей акт, знайшов наступні речі. Ну, по-перше, коли людина звертається до суду з заявою про неплатоспроможність, суд може за клопотанням кредиторів або за власною ініціативою заборонити виїзд за кордон. Це не дуже приємний момент.
Але тільки на 3 місяці.
Протягом провадження, так. І цей момент треба буде врегулювати і контролювати. Тобто вести перемовини з кредиторами, щоб так не вийшло, що людина не зможе працювати, наприклад, або навчатися. Інший момент, що якщо людину такий суд визнає банкрутом, то протягом 5 років вона має письмово попереджати всіх своїх контрагентів у договорах позики, кредиту, застави, поруки, що вона є неплатоспроможною.
Тобто повісити собі на шию таку табличку і ходити з нею. Я банкрут.
Так. Умовно так. Також кодекс встановлює, що протягом трьох років ділова репутація особи не вважається бездоганною. Але треба підкреслити…
В нашому діловому суспільстві…
…Немає інституту ділової репутації.
Ніхто не звертає увагу на ці тонкощі.
Безумовно кредитори протягом реалізації цього кодексу знайдуть ще масу шляхів, як зробити життя боржників незручним. Але це вже інша історія, інші схеми, які будемо обговорювати в подальшому.
Ось таким виявився минулий тиждень, а в мене всі новини. Я прощаюсь з вами до наступної неділі. З вами була Олена Астрахович. Хай вам щастить. Бережіть себе.