Законопроект № 5104: государство будет стимулировать страхование сельхозпроизводства, компенсируя половину страховых выплат
Насколько применимым и полезным будет закон о поддержке страхования сельскохозяйственной продукции? Южная Украина — высокорисковый регион для страховщиков.
Комплаенс — устранение юридических рисков в бизнесе.
Ведущая: У нас нова тема, яка особливо зацікавить тих, хто працює в аграрному секторі. Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому законопроект № 5104. Метою його є визначення механізму надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції. Тобто держава братиме участь у страхувальному процесі щодо сільхозвиробників. Більш детально про нюанси, кого й від чого будуть страхувати, і в яких об’ємах виплачуватимуть компенсації, ми говоримо просто зараз.
Я вітаю у студії першого гостя. Це Володимир Кошельник, зернотрейдер. Вітаю вас, Володимире. І бачу, що до нас вже долучається другий гість — це Андрій Степаненко, юрист. Доброго дня, Андрію. Дякую, панове, що завітали до нашої студії.
Рынка добровольного страхования украинского сельхоза фактически не существует
Панове, ще раз проголошу тему: державну підтримку аграріям надаватимуть у вигляді відшкодування державою частини страхового платежу, нарахованого за договором страхування сільгосппродукції. Більш детально про суми поговоримо згодом. В мене перше питання. А скажіть, будь ласка, чи всі українські сільгоспвиробники страхують свою продукцію і свій бізнес?
Андрей Степаненко: Нет. Фактически никто не страхует или страхует, если закладывает в банк, так как банк требует застраховать залог. Как правило, в этом случае имеет место страхование. Добровольного страхования практически нет.
Владимир Кошельник: Ніхто з моїх клієнтів і я не чув, щоб хтось витрачав на це кошти.
Андрей Степаненко: Исключением может быть только страхование с целью обнала.
Ведущая: А скажіть, будь ласка, чому у нас так відбувається? Наприклад, якщо брати Одесу і Одеський регіон. Ми кажемо, що в нас є досить великі ризики, пов’язані в першу чергу з року в рік з повенями, посухами і таке інше. Начебто люди, які займаються та вкладають власні гроші в розбудову сільського господарства, мають страхувати свій власний бізнес. Чому це не робиться?
Владимир Кошельник: Тому що це питання ринку. В нас досить слабкий страховий ринок. Особливо після банкопаду 2014, 2015 і 2016 років, тому що більшість страхових компаній були частиною банківських холдингів. Вони покинули ринок разом з тими банками. Іноземні компанії не йдуть на цей ризик з тієї причини, що дуже багато ризиків, потрібно багато кваліфікованого персоналу. Для них це ризиковані операції. Суми тих премій, які вони готові ринку запропонувати, не будуть покривати їхні ризики. Вони не зможуть заробляти на цих операціях.
Компенсации от государства породят новые коррупционные схемы
Ведущая: Щодо сум, які обіцяє держава, йдеться про державний бюджет, сільгоспвиробникам компенсують з нього до 60% вартості страхового платежу. Але, наскільки я розумію, ми зараз говоримо не просто про новий законопроект, а про теорію, адже якщо сільгоспвиробники самі не страхуються ризики і свій бізнес, то й держава долучатися у разі втрат не буде. Тобто компенсацій не буде?
Андрей Степаненко: Будет. Тема страхования, как и тема сельского хозяйства, очень мутная. В ней миллион разных переменных, на которых можно сыграть. Люди, которые специализируются на сельском хозяйстве, прекрасно знают эти переменные. Почему они сейчас не страхуются? Потому что страховой полис — это билет в суд. Если у вас что-то случилось, вы получаете отказ от страховой компании, а потом 5 лет судитесь, с непредсказуемым результатом. Страховой компании, вместо того чтобы выплатить миллион, проще заплатить 50000 долларов судье. Вы героически проиграли суд. На этом все ваши отношения с финансовым рынком закончились.
Поэтому не страхуются сейчас, но сотрудничают. Если лезет прибыль, от которой нужно избавиться, в страховой компании отлично за 10-12% помогут обналичить эту лишнюю прибыль через страхование. Эта схема работает. Она всех устраивает. Что касается государственной поддержки на оплату страховых взносов… Я подчеркну, не выплат, а взносов. Ведь если б были выплаты, то люди бы пошли страховаться, потому что к государству доверия больше, чем к финансовым учреждениям.
Абонентское юридическое сопровождение.
Какой может быть взнос? Например, 100 тысяч гривен, если большие поля или много животных. Из этих 100 тысяч гривен 60 заплатит государство. Договариваемся со страховой компанией, задираем страховой тариф, ставим такую франшизу, по которой выплат не будет, и вперёд. Делим эти деньги, эти 60%, каким-то удобным для вас способом.
Ведущая: Володимире, я бачу, ви посміхаєтесь. Схема має місце?
Владимир Кошельник: Колега жорстоко занурив нас в реальність. Але все-таки держава хоче позитивно якось це скоригувати. Ми не будемо шахрайські схеми відразу шукати. Будь-який законопроект приймається, а ми в ньому одразу шукаємо шахрайські схеми. Так ми далеко не зайдемо.
Вместо страховых компенсаций государству стоит вкладывать средства в стабилизацию факторов, приводящих к гибели урожая
З проектом я ознайомився неглибоко, але навіть те, що я побачив — з точки зору ринку механізм правильний. Але держава не напряму дає свої кошти. Ось тут якраз може бути розбазарювання держбюджету та коштів громадян. Вона перекладає відповідальність страхової виплати на комерційну організацію — страхову компанію. Тобто вона фермеру дає можливість заплатити тільки половину, 50–60% страхової премії. Страхова компанія у разі настання страхового випадку ризикує своїми коштами. Вони будуть відслідковувати якість цих полів, настання страхового випадку і так далі. Я не думаю, що там все так погано. Одна із причин, чому в цей ринок не йдуть — що це буде дуже дорого. Ця послуга може коштувати аграріям таких грошей, що послуга не буде користуватись попитом.
Ведущая: Можете навести на сьогодні певні приклади, скільки коштуватиме певному фермеру, який має певну територію, вирощує певну культуру, застрахувати свій бізнес, застрахувати, наприклад, на рахунок неврожаю, посухи, повені?
Владимир Кошельник: Ми ж говоримо про те, що цього ринку практично не існує. Щоб вам сказати, треба знати точний приклад із кола своїх клієнтів. Я таких прикладів не знаю. Якщо при отриманні банківських кредитів сплачують страхові внески, то це окрема фінансова послуга. Конкретно по страхуванню полів та вирощуванню продукції я не знаю, не можу нічого сказати.
Ведущая: Андрію, у вас є знайомі застраховані фермери?
Андрей Степаненко: Я застрахованных знакомых не имею, кроме тех, которые брали кредиты. Но там тоже довольно мутная тема. Я могу примерно сориентировать, сколько это будет стоить. Страховая сумма — это стоимость урожая. Сколько может стоить урожай? Не можем это представить.
Владимир Кошельник: Они затраты возвращают, а не урожай.
Андрей Степаненко: По многолетним затраты, по зерновым — урожай. Страховая сумма оценивается предварительно страховщиком страховой компании. На эту сумму заключается договор. Что касается размера страхового платежа, то в страховании нормальными являются тарифы от 1% до 10%, в зависимости от риска.
Юридическое сопровождение сделок.
Ведущая: Від одного до десяти відсотків від чого?
Андрей Степаненко: От страховой суммы, от цены урожая. Это очень большие деньги. Если честно, я прочитал тот закон. Он хорошо написан, структурирован, грамотно сделан. Как все законы в финансовой сфере. Но я в него не верю по тем причинам, которые я уже описал. Мне кажется, что эти деньги государству следовало бы вкладывать не в финансовую сферу, в которой они очень хорошо вымываются, а в создание, например, капельных систем орошения, бесплатную вакцинацию животных, какие-то новые технологии, которые, в принципе, останутся и потом. Нечто такое, что позволит стабилизировать факторы, которые могут погубить урожай или животных.
Юг Украины — слишком рисковый регион для страховых компаний
Ведущая: Почула вашу думку. До нас приєднується ще один спікер. Прямим зв’язком зі студією 7 каналу Денис Пащенко — голова спілки овочівників Біляївського та Овідіопольського районів.
Зараз говоримо про законопроект №5104. Начебто на папері це дуже добре, але почали з головного, і чесно кажучи, навіть не знаю, про що тепер говорити. Виявляється, навіть у Одеському регіоні, в такому регіоні, де часто бувають і повинні, і посухи, фермери не страхують свій бізнес.
Денис Пащенко: У нас зона ризикованого землеробства. З одного боку, чи захочуть страховики самі заходити на цей ринок в нашому регіоні? Тому що 2 роки підряд була посуха, а в цьому році вимокає врожай. Фермери не можуть його зібрати. Це один момент.
Якщо це буде великий страховик діяти на всій території України, там, де менш ризикована зона землеробства, наприклад, північ, центральна Україна, тоді в комплексі свої збитки вони зможуть перекривати дуже частими ризиками на півдні. Чи не буде перекос, коли в південних регіонах, де дуже високі ризики втрати врожаю, виплати будуть страхуватися, а, наприклад, на півночі та в центральній Україні — ні? Тому що вони проаналізують за 20 років статистику і скажуть — навіщо? Дуже багато пересторог.
Що стосується фермерів, то немає самого ринку, немає довіри до цього ринку страхування. Якщо це будуть дуже великі суми, тоді страховик буде думати, чи йти до суду і спробує у суді доказати невеликому фермеру, отримати довідку з усіх інстанцій, що дійсно підтверджується така зона ризикованого виробництва. Дуже часто локально це відбувається. Якщо це було локально, в одному районі, то вся область не вводиться в зону ризику, тому що не відповідає статистиці. Ми не можемо застосувати їхню довідку, щоб подати до відповідних контролюючих органів.
Услуги по сопровождению тендеров.
Можливо, точкові буревії або негоди по населених пунктах і фермерських господарствах не будуть відповідати критеріям, і обласні структури не будуть давати відповідні довідки. Страхові компанії на основі цього зможуть відмовляти.
В минулому році було масштабно, це була вся Бессарабія, центральні райони області. Там дійсно було багато збитків, дійсно були підтвердження на рівні і обласної комісії з надзвичайних ситуацій, навіть на рівні Києва. Але компенсацій все ж таки не дочекались наші аграрії, на жаль. Хоча було дуже багато звернень.
Так само незрозуміло, чи буде підтримувати ринок страхування держава. Закон прийняти — це одне, а по факту виділяти кошти — це зовсім інше. Наявність фінансування не завжди присутня.
Стимулирование со стороны государства способно выработать среди фермеров практику добровольного страхования
Ведущая: А скажіть, будь ласка, як ви гадаєте, чому саме цей законопроект проголосований на сьогодні? Можливо, йому мав би передувати інший документ, котрий, наприклад, розвиває сферу страхування в агробізнесі?
Денис Пащенко: Я вважаю, що має бути комплекс законопроектів, які би врегульовували норми в юридичному праві, в економічному і фінансовому, щоб деякі норми законів не ставали в противагу одне одному. Експерти повинні були надати пропозиції, які потрібно було поруч з цим законом привести, нормативи й інші державні акти.
Ведущая: Сьогодні в студії присутній юрист. Він зауважив, що у нас, як завжди, коли приймається якийсь новий законопроект, то всі «штудіюють» його, чи можна там щось заробити. Можливо, хтось з фермерів буде прокручувати схему разом зі страховою компанією, аби потім розділити 60% виплат від держави між собою. Чи може таке бути?
Денис Пащенко: Завжди може бути людина або компанії, які йдуть на порушення. Тут є ризики. Для цього є правоохоронні органи, які повинні контролювати, попереджувати. А якщо відбулося щось, то треба вживати заходів і через суд повертати до держави вкрадені гроші. Тут ніхто не застрахований. Закон потрібно приймати, ринок страхування треба розвивати. Тому що він працює у всьому світі. Інша справа, що цей закон має працювати на благо фермерів. Але треба провести велику роботу — і роз’яснювальну, і законодавчу.
Ведущая: Ви зараз зауважили, що треба приймати певні закони щодо страхування агробізнесу, треба розвивати ринок надання страхових послуг у цій сфері. У нас сьогодні лунала думка про те, що краще всі державні кошти вкладати в будівництво систем зрошення. Як ви вважаєте, на краще це було б чи все ж таки нехай зараз документ залишається таким, яким він є, і підкріплюється в майбутньому іншими?
Денис Пащенко: Системи зрошення треба добудувати. Страхування лише дає можливість втримати компанії, фермерські господарства, агрофірми на плаву, щоб вони не збанкрутували, тому що засуха вдарила. Якщо нема підтримки з боку держави, якщо не було страхового договору, то фермер може збанкрутувати. Система зрошення повинна бути апріорі, тому що в нашій зоні, на Одещині, без зрошення виростити гарний врожай неможливо. А іноді, як показали минулі роки, це ще й збитки.
Треба йти паралельними шляхами, запускати ринок страхування, навчати аграріїв, роз’яснювати, що можна це буде зробити прозоро. На першому етапі держава повинна стимулювати і підтримувати цю програму страхування, бо самі аграрії не підуть зараз добровільно, вони не довіряють страховикам на ринку, переживають, що судова практика буде не в їхній бік. А коли запрацює система прозоро, і тоді навіть якщо держава не буде фінансувати страхування, самі фермери зрозуміють, що страхування працює, і краще застрахуватись, щоб не ризикувати збанкрутувати.
Ведущая: Дуже дякуємо за час, що приділили нашому ефіру. Повертаємося до студії. Володимире, скажіть, будь ласка, як вважаєте, чи дійсно варто розраховувати на те, що за рік, два, три аграрії повернуться обличчям до страховиків, і ми знайдемо цей консенсус, щоб законопроект запрацював де-факто?
Владимир Кошельник: Я погоджуюсь з паном Денисом. Треба розуміти, що по цьому закону завтра не з’явиться страхова послуга, і відразу люди не побіжать страхуватися. Я вважаю, що частково цей закон прийнятий для страхових компаній, тому що він здешевлює вартість страхування. Тобто коло їх клієнтів завдяки цьому закону має збільшитися.
Чому вони так зробили? Тому що коло таких компанії не надто велике. Згідно цього закону влада затверджує список, допускає на ринок деяку кількість компаній, які будуть надавати послуги. Тому я думаю, що ті компанії, які зайдуть в цей список, їм буде цікаво. А держава, здешевлюючи цю послугу, робить все, щоб їм було цікаво. Якщо вони зайдуть, тоді будуть вимушені виконувати цю послугу, пропонувати аграріям тим чи іншим способом страхуватися, але на це потрібен час.
Отсутствие доверия к банковскому рынку и рынку страхования — фактор «стоп»
Ведущая: Андрію, яка ваша думка? І відразу поставлю наступне питання. Як зауважив спікер про те, що страхування сільського господарства — це всесвітня практика, чи є приклади країн, в яких це дійсно як необхідність, і фермери розуміють, що коли не застраховані, то не захищені?
Андрей Степаненко: Эта практика действительно распространена в тех странах, где хорошо развит финансовый рынок, где есть институт деловой репутации, где страховая компания боится отказать в выплате, где хорошо развит кредитный рынок. Потому что во всём мире банковское кредитование является одним из двигателей страхования.
Просто так страховая компания не скажет «застрахуйтесь». В этой ситуации, которая у нас есть, нет доверия, нет развитого финансового рынка как банковского, потому что мы потеряли больше половины банков, так и рынка страхования. Поэтому я, если честно, сейчас не верю в эту тему, поскольку я работал довольно долго в страховых компаниях, и я прекрасно знаю, как работает этот бизнес. Страховая компания создаётся не для того, чтобы все были счастливы, а для того, чтобы зарабатывать деньги и не разбазаривать их. Там сидят грамотные люди, которые оценивают, сколько мы заработаем на депозитах, если мы выплатим на один день позже и так далее.
С другой стороны, у сельхозпроизводителей огромное количество инструментария. Он может, грубо говоря, не засадить поле культурой. Или засадить с плохой всхожестью, бракованным материалом, не внести удобрение. Он посчитает, что ему выгоднее получить страховое возмещение, чем морочить голову покупкой удобрений, топлива и так далее. Кроме того, закон предусматривает и компенсацию в случае кражи, в том числе животных. Но никакая полиция ничего искать не будет. Они людей найти не могут, а вы хотите, чтобы они животных искали.
Поэтому здесь 2 стороны — каждая со своим лукавством и каждая со своим запросом на справедливость. И как это будет работать? Скорее всего, никак. Если будет работать — искренне буду рад.
Ведущая: Дякую. Володимире, ви передивлялися перелік пригод, за якими держава страхуватиме від цих випадків. В першу чергу це вимерзання, ожеледь, кірка льоду, град, буря, ураган, землетрус, посухи, зневоднення і таке інше. Але ми звернули увагу на той пункт, що вже згадав Андрій — крадіжка та протиправні дії третіх осіб. І як у громадянки України, в мене одразу виникло питання: якщо, наприклад, відбувається така ситуація, що на якійсь території, як раніше це у нас і було, за день, за два або за ніч збирається певна частина або весь врожай, чи буде якась можливість у фермера довести, що відбулася крадіжка, і отримати компенсацію?
Владимир Кошельник: Заводиться кримінальна справа і він доводить. Якщо ми всі страхові випадки внесемо в закон, не буде економічного сенсу взагалі страхувати. Якщо аграрій економічну основу для себе буде шукати, то він буде страхувати реальні якісь речі: посуху, вимерзання і т.д. Брати з набору страхових ризиків 2 з 10, 3 з 10. Бо якщо він візьме 10 з 10, то ця послуга буде коштувати космічних грошей.
Рынок страхования агробизнеса на юге Украины заработает только при внедрении программы повышения стабильности земледелия в зонах высокого риска
Ведущая: Залишається декілька хвилин ефіру. Хочу підбити певні підсумки нашого ефіру. Питання головне: що сьогодні повинна зробити в першу чергу держава, аби дійсно за рік, за два ми побачили ці страхові договори і побачили, що український агробізнес дійсно починає страхуватися?
Владимир Кошельник: Президент має підписати цей документ, щоб він став законом в першу чергу, і потім виділити кошти, передбачити їх у бюджеті. Це ж не значить, що вони вже їх витратять. Просто треба їх передбачити. Якщо вже з’явиться механізм і такі компанії на ринку, піде попит з боку клієнтів-аграріїв на цю послугу. Важливо, щоб виплати цих 50–60% не були простроченими, заборгованими, щоб у результаті фермер був впевнений на 100% в тому, що держава свою частину зобов’язань перед страховими компаніями покриє.
Ведущая: Андрію, ваша думка.
Андрей Степаненко: Когда страхователь заполняет заявление на страхование, там всегда есть такой вопрос: были ли у вас убытки за последние три года? Как ответить? Если были, в этом случае страховая компания просто откажет в страховании, потому что лучше не получить 100 тысяч, чем выплатить миллион.
Чтобы этот рынок работал, государство должно внедрить некую программу инвестиций в повышение стабильности сельхозпроизводства в южном регионе Украины — в зоне рискового земледелия. Если такая программа будет, и в неё будут включены крупнейшие хозяйства, и программа по орошению, и программа по внедрению культур, устойчивых к заливу, то по крайней мере, у рисковых страховщиков будет понимание того, чем обеспечиваются их риски. Чтобы они вслепую не брали высокорисковый объект.
Ведущая: Почула вашу думку. Дуже вдячна, що сьогодні завітали до нашої студії, детально поговорили про законопроект, про те, що необхідно де-факто зробити, аби він запрацював найближчим часом. Нагадаємо, сьогодні у нас був Володимир Кошельник, зернотрейдер, та Андрій Степаненко, юрист. Для вас ефір провела Наталя Костенко.