Прямой эфир 23 апреля 2019 года с Андреем Степаненко на 7 канале. Обсудим возможности, которые нам даёт недавно опубликованный кодекс о процедурах банкротства и трудности, к которыми придётся столкнуться гражданам, решившим окончательно урегулировать отношения с кредиторами.

Далі говоримо про те, як врятуватися від величезної заборгованості перед банком. І взагалі, що таке Кодекс з банкрутства. У квітні президент Петро Порошенко підписав відповідний законопроект, який Рада прийняла ще минулого року. Щодо цього самого кодексу? Дуже багато інсинуацій навколо цього документу. Тому сьогодні ми запросили юриста, Андрія Степаненко. Андрію, вітаю вас. Для того, щоб розпитати у повному обсязі про те, що ж це за документ? Кому він полегшить життя? І чи насправді можна позбавитися від давно підвислих кредитів? І ставимо питання до наших глядачів про таке чи потрібно списувати борги за кредитами? На вашу думку так чи ні? Тож, Андрію, а що це за документ такий — Кодекс з процедур банкрутства? Чи насправді країна потребувала такого документу?

Так. Країна потребувала такого документу. І цей документ мав виникнути насправді ще десь у 2010 році, коли всі потребували цього кодексу, і всі потребували інституту банкрутства фізичної особи. Оскільки в нас не було такого інституту, ми вміли банкрутувати лише юридичних осіб. Отже, люди, які опинилися у пастці, не мали жодної можливості якимось чином вирішити свої проблеми. Зараз цей кодекс існує. Зараз існує можливість фізичній особі об’явити себе банкрутом і таким чином звільнитися від сплати будь-яких договірних зобов’язань. До речі, не лише договірних, а і податкових тощо. Проте є звісно і зворотня сторона цього кодексу. Це скасування мораторію на відчуження житла, наданого як забезпечення валютних кредитів.

Це якщо простіше говорити, якщо людина винна банку за валютним кредитом, житло у неї не відберуть, так?

Не так.

А як? Поясніть, будь ласка.

Дивіться. У 2014 році Верховна Рада під тиском суспільства прийняла закон «Про мораторій на відчуження житла, наданого, як забезпечення валютних кредитів». Тобто, люди змогли здихнути спокійно. У них ніхто не відбирав квартири, зокрема через суд не відбирав, через виконавчу службу.

Навіть якщо квартира друга або третя?

Ні, лише єдине житло.

Де мешкав власне.

Так, де мешкає власне боржник. Зараз Кодексом, який нещодавно підписано, це скасовано. Тобто цей мораторій скасовано. Проте Верховна Рада запропонувала досить, на мій погляд, непоганий план погашення боргів, щоб зберегти це житло. Йдеться про розстрочку на погашення вартості такого житла, вартості сьогодення. Тобто, ми розуміємо, що йдеться про цінове дно. Так. Про низькі ціни. Розстрочка у гривні, тобто в валюті, яка постійно девальвує і піддається інфляції. Розстрочка строком від 5 до 15 років. Тобто можна, наприклад, взяти на 10 років розстрочку, і 10 років у гривні сплачувати мізерну вартість житла, яку ми маємо сьогодні.

Це ми говоримо власне про іпотечні кредити?

Так. І виплативши вартість цієї квартири, на який борг, скажімо, мільйон доларів, боржник звільняється від цього боргу. Тобто, це чудовий інструмент.

Це може підштовхнути українців більш спокійно і впевнено брати іпотеки? Тому що, для України це було закрите питання. І молоді люди, наприклад, які мають нормальну роботу, непогано заробляють. Але ми розуміємо, що з середнім рівнем зарплат в Україні, потягнути іпотеку просто було неможливо. Сьогодні це може підштовхнути людей це робити?

З одного боку це звісно підштовхне. Але я маю зазначити, що Парламент прийняв до цього ще декілька законів, які погіршують стан споживачів- позичальників порівняно з тим законодавством, яке існувало у минулому будівельному і кредитному бумі, тобто у 2006-2008 роках. Тобто зараз ми…

Про що йдеться, поясніть?

А йдеться про закон України «Про споживче кредитування». Його не так давно прийняли. І через нього скасували статтю 11 в законі «Про захист прав споживачів», яка захищала, дієво захищала позичальників. Зараз цей закон дуже м’який. Він майже не захищає позичальників. Тобто встановлюються рамки, такі як на Заході. Якщо не можеш виплачувати кредит, позбавляєшся майна. Без варіантів. С 2007 року, коли кредитування почалося, по цей час юристи знайшли дуже багато шляхів, як не віддати кредит і залишити собі придбане майно. Дуже багато шляхів.

Вони законні? В рамках закону це можливо?

Так, звісно.

Це лазівки такі?

Так, лазівки. Зараз законодавець, за ці 10 років всі лазівки красиво закрив новини актами законодавства. І цей кодекс «Про процедури банкрутства» фактично має звільнити тих, хто ще залишився, хто ще не вирішив свої проблеми. Якщо у людини мільйонні борги, але вона працьовита, вона має підприємницький настрій, вона згодна працювати, заробляти, то чому б не звільнити її від боргів, які вона, ми розуміємо, ніколи не поверне. Так? Це з одного боку. Але є соціальна сторона. Одночасно ми дозволяємо позбавляти житла тих, хто досі 5 років жив у цьому житлі й не платив за це житло.

Не платив кредит, мається на увазі?

Кредит. Звісно кредит. Ми розуміємо, що буде негативна волна від людей, які вже звикли, що це їхнє житло назавжди, що можна не платити і т.д. Дивіться, я не вважаю правильним, якщо комусь щось просто подарують. Я вважаю правильним, коли людина, навіть та, що попала у скрутне фінансове становище, хоть щось заплатить. І цей Кодекс про банкрутство саме передбачає «хоч щось». Оце «хоч щось» — це ринкова вартість сьогодення цього житла, прострочена на 10 років. Мені здається це дуже-дуже приваблива пропозиція.

Як довести, що ти не спроможний платити за минулим кредитом? А що це мають бути за документи? Які це обставини? І найголовніше, хто це буде перевіряти?

Дивіться, перевіряти це буде суд, господарський суд. Загалом процедури банкрутства — це повноваження господарських судів. Тому що, зазвичай саме вони суб’єктами господарювання і займалися, питаннями банкрутства. Тепер можна їх завітати з тим, що до них піде безліч фізичних осіб, які будуть казати — зробіть мене банкрутом.

І знову ми говоримо про перевантаженість судів.

Звісно.

Тобто, це було зроблено може для українців, але не для судової системи, не для полегшення їх життя.

Безумовно. Це не для полегшення їх життя, зокрема, не для господарських судів. Але, повертаємося до нашого питання. Для того, щоб довести неплатоспроможність треба подати два десятки документів, так передбачено законом, до суду. У будь-якому випадку людина потребуватиме послуг юриста. Оскільки, якщо не правильно підготувати ці документи, суд закриє провадження у справі про банкрутство, і протягом року не можна буде звернутися з аналогічною заявою ще раз до суду. Отже, з першого разу документи повинні бути ретельно вивчені, підготовлені, подані до суду. Розмір боргу не менш, як 125000 грн. Це мінімальна межа, нижче якої не можна звертатися.

Степаненко Андрій Миколайович. Одеса. 7 канал. Телебачення. Юрист.

А у документах знайшла 111 690, це 30 мінімальних зарплат. Це саме та цифра?

Саме та. Оскільки змінюються мінімальні зарплати. І ми розраховуємо на різні суми.

Тобто понад 100 тисяч. Будемо з цієї суми починати. Добре. Так. І що ще?

Будуть ще витрати. Орієнтовно біля тисячі доларів слід буде заплатити судових витрат та витрат на послуги арбітражного керуючого за те, щоб зрушити цю справу.

А все це оплачується?

Боржником.

Боржником. І це не маленькі гроші, скажемо прямо, так. Але, натомість, від якої суми може бути звільнений, від її повернення ця людина?

Будь-якої.

Будь-якої?

Мільярд доларів.

Межі немає?

Не має.

Тобто, якщо людина живе в vipбудинку. У нас є приклади приватних будинків, які побудовані з моделі оперного театру, наприклад, так. Але він захоче звільнитися від цієї, від цього боргу, він зможе це зробити у суді?

Так.

Ми знаємо, як працюють суди при цьому.

Давайте так скажемо. По-перше, безумовно він зможе звернутися до суду. Право на звернення до суду, воно гарантоване Конституцією. Але з яким успіхом, це вже друге питання. Оскільки поставте себе на місце кредитора такої людини. Ви кредитор – ви маєте гроші.

Кредитор – це банк?

Припустимо банк, але ж.

А хто ще може бути кредитором?

Фізична особа. Лихвар, наприклад.

Це теж стосується фізичних. Якщо друг позичав другу 20, скажімо, років тому мільйон доларів, він теж може також претендувати, і стягнути хоча б частину цих грошей. Так, за новим кодексом?

Так, безумовно. Чоловік або дружина такого боржника, також вони можуть бути його кредиторами, родичі. Кредиторами можуть бути органи державної влади, наприклад, фіскальна служба.

До речі, терміну давності нема? Боргу?

Термін давності є. Але давність застосовується виключно судом. Тобто на початку може звертатися будь-яка особа. І вже суд буде вирішувати питання, який борг включається до боргової маси, який не включається.

Тобто сьогодні всі кредитори, які вже получили будь-яку надію на те, що вони отримують свої гроші назад, можуть спробувати чи ні? Хто має оцей процес ініціювати?

Виключно боржник.

Ага. Тільки боржник.

Це така риса, притаманна виключно процедурі визнання банкрутом фізичної особи, що виключно фізична особа-боржник може звертатися з такою заявою до суду. До речі, я не закінчив думку про те, що кредитор також може наймати юристів для того, щоб не дати боржнику стати банкрутом.

Тобто захистити все ж таки своє право отримати всю суму боргу?

Так. Залишити боржника боржником.

Тобто, у адвокатів теж побільшає роботи зараз?

Безумовного побільшає. Але відразу можу сказати, Кодекс досить ще сируватий такий. Це новий інститут, його лише створили. Він не є отшліфованим.

Він набуде чинності влітку. Тобто, ця процедура запрацює з літку, так чи з осені, тобто ще є час підготуватися юристам і власне боржникам?

Так, дивіться, стосовно строків. Через півроку після публікації набуває чинності Кодекс. А потім через рік після цього скасовується мораторій. Тобто боржникам, які мають іпотечне житло єдине, є час десь зібрати гроші і вирішувати проблеми свої з кредиторами. Потім, припустимо, що людина не знайшла гроші. Так, вона має єдине житло, у неї проблеми, вона не знайшла гроші. Я вважаю, що після того, як буде скасовано мораторій, у той самий день не спрямовуються усі виконавчі листи, які накоплювали банки одночасно до виконавчої служби. Тобто, все одно буде якийсь амортизатор, якийсь строк, доки вся бюрократична машина запрацює. Так? Тобто, припустимо ще півроку. Тобто, десь два роки щонайменше є у людей для того, щоб вирішити свої проблеми. А потім ніхто не заважає застосовувати процедури, скажімо, зловживання правом з метою затягування виконавчих процедур, шляхом оскарження дій виконавчої служби. А це передбачає також судову тяганину, і ще додаткові строки. Всі ці строки дають можливість людині зібрати гроші і вирішити проблему з кредитором. Але я зараз навчу наших глядачів поганому і скажу, є ще…

Лайфхак від Андрія Степаненко. Прошу.

Є ще один чудовий спосіб, як вирішувати проблему з банком. Можна викупати борг через факторинг, але це не є лайфхак. Лайфхаком є те, що можна шантажувати банк своїм банкрутством у разі незгоди на запропоновані боржником умови. Тобто, припустимо, ми маємо борг 100000 доларів. Я звертаюся до банку і кажу — у мене є 10000 доларів, і я згоден заплатити для того, щоб ми припинили відносини. Якщо ви погоджуєтесь, вдаримо по рукам. Якщо ні, я завтра подав заяву до суду.

Йдемо до суду, визнаю себе банкрутом, якщо суд ухвалить.

І получаю на 10 років розстрочку у гривні на цю квартиру. І десяток років ви будете за мною бігати, щоб отримати тисячу гривень на рахунок. До того часу гривня вже буду коштувати десь 200 за долар, так. Оскільки ми в нашій історії новітній не маємо жодного епізоду, коли б гривня укріплювалася.

На жаль.

Так, нажаль. Отже, ми можемо з високим рівнем достовірності передбачати, що гривня буде просідати і надалі. Отже, гривнева розстрочка — це дуже зручно, це дуже добре. І це шлях для шантажу кредитора, який, я переконаний, надасть чудові результати.

Тобто можна купити квартиру за 10 тисяч доларів сьогодні таким чином?

І у мене були правочини і за менші гроші. Але питаннячко в тому…

Я боюся, Андрію, того, що нас почують зараз заповзятливі одесити. І до осені встигнуть укласти договір о купівлі-продажу через банк с кредитом квартири. І буде отака процедура. Шантажування, як ви використали.

Але, дивіться, насправді шантажувати банк ми навчилися дуже давно і різними шляхами.

Бідолашні.

Так. І ми і дітей прописували у іпотечній квартирі, і ми у судах топили справи по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Це всі ті лазівки, про які ви спочатку говорили?

Так. І договори іпотеки визнавали недійсними, відчужувалися іпотечні квартири. Багато є шляхів. І одесити дуже добре вміють це робити. Але питання в тому, що з’явився новий шлях, новий інструмент.

І вже законний, без лазівок.

Вже законний. Так. І ми прямо можемо казати, або ви берете зараз гроші, або завтра я наймаю юриста і подаю справу про банкрутство. І ви за мною ще 10 років бігати будете. Воно вам потрібно? Таке питаннячко.

А ще один момент, я так розумію, йдеться тільки про іпотеку, або про будь-який кредит?

Будь-який. Є виключення, передбачені цим законом, я їх вважаю справедливими. Вони звичайні, у інших актах законодавства вони також є. Тобто, не звільняється особа від сплати шкоди, завданої здоров’ю та життю людини, якщо мав місце злочин. Не звільняється від сплати аліментів. І щось там ще таке, такі соціально спрямовані риси. Тобто, від аліментів не можна позбавитись, визнавши себе банкрутом. Від всіх інших боргів можна, зокрема на що б я ще звернув увагу. В першу чергу скасовуються податкові борги. Це важливо, оскільки, наприклад, ми маємо багато складних ситуацій, от нещодавно вирішилося питання «євроблях». А до цього адміністративні суди за поданням митниці до дуже високих штрафів притягували оцих «євробляхерів». Я чув, щось там мільйон гривень, 3 мільйони гривень, це штрафи за несвоєчасно розмитнене авто. От зараз є людина, в якої штраф 3 мільйони гривень на користь держави. Чому б йому не визнати себе банкрутом? Чудово. І вже нічого не винен державі. Далі, перевірки держпраці. Також нещодавно добрий законодавець встановив дикі штрафи за осіб, що працюють без належного оформлення. Йдеться про сотні тисяч гривень для підприємців.

Але мені здається, жодного штрафу ще не стягнули насправді?

Я знаю, що багато штрафів нарахували. І вирішується це по-українськи, як прийнято вирішувати в Україні ці питання. Але, ми маємо, як це, «дамоклов меч» щодо цих штрафів. І я дуже поважаю підприємців. Тому що це люди, які ризикують, йдуть на ризик для того, щоб щось заробити, створити робочі місця. І якщо вони матимуть такий інструмент, як банкрутство, вони більш довільно зможуть працювати. Ну, нарахували вони, не може людина сплатити. Ну, добре. Визнала себе банкрутом, якось перекрутилось це питання.

І почала працювати далі.

Так.

Є ще одне побоювання. Чи не схочуть сьогодні банки і державні, і приватні припинити взагалі кредитувати українців, щоб не потрапляти не ці граблі.

Навпаки. Дивіться, по-перше, банкрутом себе можна визнавати не частіше разу на п’ять років.

Тобто, все ж таки якісь обмеження існують?

Їх досить багато. По-друге, дивіться, банки зараз навпаки дуже бажають роздувати нову бульбашку для того, щоб знову розпочати кредитування. Зараз вони змушені працювати лише в нішах кредитування великого бізнесу. А вони не резинові, і там дуже велика конкуренція. І вони намагаються надавати мікрокредити. Тобто, це під дуже великі, космічні відсотки якісь там чайники, сковорідки.

Айфоні, гаджети.

Так. Але ж це теж ниша не дуже широка. От іпотека — це чудова, стабільна, якісна ніша, на якій працюють всі західні держави. Зараз банки не кредитують чому? Через лазівки у законодавстві, які ми навчилися чудово використовувати. По-друге, через відсутність ресурсу. Тобто раніше нам валюта шла з заходу через іноземні банки. А коли наступила світова фінансова криза, звісно, ці канали припинилися. А власних ресурсів у Національного банку не дуже й багато. Не покривають вони потреби суспільства у коштах. Потім були ще деякі технічні питання щодо кредитування, але вони також, як я вже казав, були закриті законодавством. Лазівки закриті. Поліпшене поле для кредитування, вже поліпшене. Взагалі банки вже готові знову кредитувати. І зараз, я так собі вважаю, десь рік ще почекаємо, і розпочнеться нова волна кредитування.

Саме завдяки цьому Кодексу?

Не лише. Завдяки виборам Президента, завдяки виборам Парламенту. Оскільки ми ж взагалі так не правова, а політична держава. Не зважаючи на те, що в Конституції написано інше.

А як позначаться результати виборів на кредитуванні?

Це політичні ризики для іноземних інвесторів.

Зайдуть інвестори, принесуть з собою валюту. Так?

Так, так. Ну, дивіться, поставте себе на сторону іноземного інвестора. Ви вклали мільярд доларів, а Парламент взяв та й прийняв закон про мораторій. І ви не можете свої застави реалізувати, щоб повернути свої гроші. І ви 5 років чекаєте, коли цей закон знімуть. І звісно не те, що нових грошей не дасте, у вас взагалі відпало бажання працювати з цією країною, коли Парламент, у будь-який момент, може заморозити ваші гроші. Як інвестора, так? Тому зараз все це розморожено, і я сподіваюся, що це буде добрим стимулом для нового початку кредитування.

Багато експертів казали про те, що загалом уся ця процедура з визнанням банкрутства, дуже гарно позначиться на усій банківській системі України, тому що банки нарешті отримують хоч якісь гроші від тих кредитів, які вже вважали мертвими. Це так?

Так. Це так. Дивіться, по-перше, цей закон якось оживляє суспільство. Оскільки до цього всі почили, все добре, тобто є мораторій.

Кредит висить, нехай висить на мені. Так?

Так. Є мораторій, тобто можна нічого не гасити, можна ні з ким не домовлятися. Все добре. Але зараз мораторій знято. Тобто усі починають якось рухатися. Всі розуміють, що вже годинник почав відраховувати час коли розпочнеться. Звісно банки чекають, що зараз до них прийдуть домовлятися. І придуть звісно з грошима. Тобто, хтось сплатить одразу, викупить свій борг. Хтось скаже — в мене немає грошей, давайте розстрочку. І почне платити в розстрочку. Окрім того, за рахунок реалізації майна або майнових прав щодо кредитів, вони зможуть свої резерви звільнити. Це технічне питання резервування коштів по прострочених кредитах. Вони зможуть списані кредити поза балансу реалізувати. Тобто, вони добре почистять свої баланси. Навіть якщо господарський суд визнає боржника банкрутом, вони щонайменше можуть закрити цю позицію в своєму балансі, і вже не тримати його, як токсичний актив, як гроші, які були видані і не повернуті.

Якщо українець сьогодні бажає купити квартиру, це дуже важливий і складний крок, знову ж таки, для молодих людей, людей середнього віку. А Ви б рекомендували зачекати поки? Якщо зачекати, то скільки? Рік, два? Або може все ж таки брати саме зараз кредит на житло?

Дивиться, я взагалі зараз не рекомендую брати кредити на житло. Тому що, законодавство дійсно дуже жорстке. І ми це допустили. Ми — це суспільство. Воно вкрай жорстке. Тобто, можна брати кредит на житло, якщо у вас стабільні доходи, бажано в іноземній валюті, і платежі по цьому кредиту навіть не 50% доходу родини, а десь там 30%. Так. Тобто, коли у вас дуже великий амортизатор є. Є можливість, якщо щось, то достроково закрити цей кредит. Зараз є інші, непогані на мій погляд шляхи, як можна дешево купити квартиру. Всі, майже всі забудовники зараз дають чудову розстрочку, майже безпроцентну. Там десь до 10% я бачив. Перший рік взагалі можна без процентів, а в подальшому там десь до десяти відсотків. Це по-перше. По-друге, є можливість домовлятися і навіть купувати вже готове житло в розстрочку, домовившись із продавцем.

З банками краще не домовлятися?

Що можна робити з банками? Усі банки виставляють на своїх сайтах пропозиції щодо реалізації заставного майна і прав на кредити, шляхом відступлення. Можна дивитись, обирати і домовлятися з сьогоднішніми власниками цього майна про те, що ви будете придбавати це майно, як проблемне. Проблемне майно продається дешевше десь на 30-60 відсотків від ринкової вартості. Тобто, якщо у вас немає спору з власником майна. Наприклад, він придбавав на перепродаж, а потім криза і воно якось зависло. Воно йому не дуже потрібно взагалі. Ви можете придбати задешево це майно у банка, заплатити якийсь невеликі гроші власнику за те, щоб він не оспорював ваше придбання, погодився, навіть з’їхав, якщо він там проживає або здає в оренду. І, таким чином, ви, дешевше ринка, істотно дешевше, придбаєте об’єкт. Важливо, при цьому, лише не купити собі «квіток на війну» — не купити проблемний актив, який власник не хоче звільняти. Тобто, вот зараз я запропонував три шляхи, які на мій погляд найбільш економічні. Звісно, кожен з цих шляхів має свої ризики. Але ми з Вами знаємо, що придбання квартири, це завжди ризики.

Так, на жаль. Знову ж таке. Є такий (вже з’являється система) арбітражний керуючий, у зв’язку з цим Кодексом по банкрутству. Хто ці люди? І вам, юристам, хто вони будуть? Це конкуренти ваші, я маю на увазі?

Ні. Це не конкуренти. Це окрема категорія самозайнятих осіб, які проходять навчання, іспити, отримують відповідний дозвіл Міністерства Юстиції на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Взагалі ця діяльність існувала і раніше, але ми з ним не стикалися, тому що не було розповсюдженого інституту банкрутства фізичних осіб. А для юридичних осіб це була звичайна професія. Тобто, якщо власник якогось підприємства бажав збанкрутувати, не бажав, а так склалося, що збанкрутувало його підприємство, то суд призначав арбітражного керуючого. Суд або кредитори призначали. Який в подальшому забезпечував санацію цього підприємства. Ну, насправді я не знаю жодного випадку, коли внаслідок діяльності арбітражного керуючого підприємство знову ставало платоспроможним. Тобто, зазвичай це хижаки, мета яких просто якісно розпродати залишки майна, яке там було на тому підприємстві і ліквідувати його. Десь так скоріш за все буде із фізичними особами. Тобто, арбітражний керуючий призначається судом автоматично. Обирати його ви не можете. А його робота оплачується боржником наперед, ще в момент звернення до суду. Його мета — зібрати вимоги кредиторів, здійснити перелік майна, яке є у боржника, або затвердити план санації в господарському суді, якщо боржник бажає примиритися зі своїми кредиторами шляхом взаємних поступок і залишитися боржником, який виконав свої зобов’язання, тобто, не банкрутом. Або інший варіант, на мою думку, який буде більш розповсюдженим, коли боржник каже: «Та я не хочу вже мати нічого спільного з кредиторами. Давайте, запускаємо процедуру банкрутства і все». Тоді арбітражний керуючий забезпечує реалізацію всього майна боржника з публічних торгів, як у процедурі примусового виконання рішення суду. Досить звичайно для будь-якої особи, яка стикалася з боргами. І після того, як майно реалізовано, суд виносить рішення, в якому зазначає, що всі борги цього боржника анульовано. Все.

Андрію, дякую вам за роз’яснення. Тому що, питання насправді не просте. Ми спробували розібратися. Багато хто, до речі, з наших колег теж розбирається і у Києві. Вже минув час, але питань, мені здається більше виникає, ніж відповідей. Давайте підбивати підсумок нашого голосування. Ми питали у наших глядачів на їх думку, чи потрібно списувати борги за кредитами. Було два варіанти відповіді. Так – 25%. Ні – все ж таки більшість. Хоча мені здавалося спочатку, що люди вирішать, що треба списувати борг. Але бачите, яка ситуація?

Ви знаєте, я можу прокоментувати результати голосування. Я не думаю, що зараз голосували банкіри або якісь інші кредитори. Голосували скоріш за все звичайні люди. Проте питання в тому, що законодавець хитро перемішав скасування мораторію і інститут банкрутству. Тобто, гірку пілюлю у вигляді скасування мораторію, він спробував подсластити інститутом банкрутства. Але звісно, в першу чергу, народ сприймає скасування мораторію. Бо це питання соціальне. Це єдине житло. І далеко не кожний має гроші зараз десь запозичити, заробити, щоб вирішити питання викупу цього житла. Але, як я вже казав, дисконти дуже-дуже великі. Тому людям не треба боятися. Треба просто підніматися, йти на переговори з кредитором, шантажувати…

Або збирати пару тисяч доларів для того, щоб йти до суду.

Або так, або так.

Андрію, дякую вам ще раз за розмови. Андрій Степаненко – юрист був сьогодні у нашій студії.



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Заполните контактные данные и адвокат свяжется с Вами в ближайшее время