Недоторканність депутатів знята. Які підводні камені містить довгоочікуваний законопроект?

Реакція Парламенту і суспільства на зняття недоторканності з депутатів Верховної Ради. Переваги та недоліки такого рішення. Питання недоторканності суддів і Президента.

Адвокат по уголовным делам.



Євген Салтан: Дякую, що залишаєтеся з нами. Live Studio на Сьомому телеканалі. З вами Анна Полякова та Євген Салтан. Ну що ж, нарешті сьогодні депутати проголосували за зняття недоторканності. Що це, власне, змінить, будемо розбиратися разом з нашими гостями.

Анна Полякова: Сьогодні, можна сказати, з цього приводу майже свято в багатьох, хто дуже цього чекав. І наші громадяни мабуть також святкують. Говорити на цю тему ми будемо з нашими гостями. Сьогодні це Артем Рудомьоткін — політолог, Андрій Фальковський — доцент Одеського регіонального інституту держ. управління при президентові України, а також Андрій Степаненко — юрист. Вітаємо в нашій студії.

Ставимо питання нашим телеглядачам. Звучить воно наступним чином: «чи є для вас важливим зняття недоторканності?». – «Так, адже довго чекали». Дійсно довго. Або ж «ні, є більш важливі та нагальні питання». І це ж питання у форматі бліц ставимо нашим гостям. Отож, чи чекали особисто ви зняття недоторканності? Чи боліло, чи пекло воно вам?


Зняття недоторканності планувалося з 2000 року

Артем Рудомьоткін: Лично меня не могу сказать, что прям очень сильно болело, или я прям этого ждал, как манны небесной. Эта тема достаточно давно обсуждалась. И каждая власть перед каждыми выборами старалась поднять тему о том, что они снимут депутатскую неприкосновенность. Снятие депутатской неприкосновенности уже на протяжении, наверное, последнего года или полутора лет, это просто-напросто вопрос времени, настолько активно эта тема обсуждалась.

В данном случае плюс нового созыва Верховной Рады — это то, что они сразу же этим воспользовались. Они не стали оттягивать это до того момента, когда появятся первые прогульщики. Они сразу это сняли. Возникают различные там споры о том, полностью ли это было согласно регламенту, были ли какие-то нарушения или нет. Важно другое — то, что этого ждало большинство населения, то, что сейчас уже нет касты неприкосновенных, когда делилось: кто выше, кто-то ниже. Сейчас перед законом все равны.

Андрій Степаненко: Я вот проверил специально. Конституционный суд с 2000 года 9 раз давал выводы по аналогичным законопроектам, мол, да, это не противоречит Конституции, можно снимать неприкосновенность. То есть с 2000 года, практически целое двадцатилетие мусолиться эта тема. И все власти благополучно получали выводы Конституционного суда. До закона это не доходило. За минувшее двадцатилетие мы впервые видим новый состав, президент и парламент, которые это сделали.

Євген Салтан: Тут більше президент зробив, ніж парламент.

Андрій Степаненко: Голосовал парламент, инициировал президент, поэтому это их общий успех. Но не могу сказать, что я именно ждал этого. Радует то, что новый состав парламента и президент вместе начинаю свою каденцию с того, что меняют правила парламентаризма, меняют Конституцию в лучшую сторону.


Спіч Зеленського надихнув депутатів проголосувати «За»

Євген Салтан: Ми дивилися трансляцію. Деякі депутати дуже важко натискали ту кнопку  «за». Було боляче це робити. Але ж у залі був Президент.

Андрій Фальковський: Взагалі, це певний символічний крок. Тобто він дійсно дуже довго очікувався суспільством, але я все ж таки погоджуюсь з депутатом Наливайченко, що цей крок — це тільки половина шляху до такого поняття, як рівність усіх перед законом.

Євген Салтан: Так, маленький півкрок.

Андрій Фальковський: Дійсно — це півкрок, тому що така ж сама практично процедура і недоторканність існує у суддів і у президента.

Анна Полякова: «Ви наступні» — можна передати їм таке привітання.

Андрій Фальковський: Я бажав би, щоб дійсно ця недоторканність була знята з усіх суб’єктів, які її мають у повному обсязі.

Євген Салтан: Питання в іншому. Що це змінить? Давайте послухаємо Володимира Зеленського, який сьогодні завітав на засідання. Його промова до голосування.


Позиція Президента — депутат має нести кримінальну відповідальність за скоєні злочини.

Володимир Зеленський: Вибачте, але якщо депутат збиває людину або «кришує» видобуток бурштину, або вчиняє будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. Це законодавчий орган державної влади — це парламент, а не малина, де можна п’ять років ховатися під куполом.

Австралія, Великобританія, Іспанія, Сполучені Штати Америки, Канада, Німеччина, Австрія — це не повний список країн, в яких у парламенті не мають імунітету від кримінальних злочинів. Я звертаюсь зараз до всіх депутатів Верховної Ради України: просто зробіть те, що ви обіцяли довгі роки людям, простим українцям.

Анна Полякова: Можна було уявити, що після цих слів депутати не підтримають власне зняття депутатської недоторканності? Чи було абсолютно прогнозовано, що все ж таки переважна більшість підтримає і ми побачимо такий результат?

Андрій Степаненко: Вопрос не в словах. Было гораздо больше слов сказано за кадром. Это безусловно замечательное выступление, прекрасный спич президента.

Анна Полякова: Це ми вже фінальну картину побачили.


Конституційний суд не одноразово надавав висновки про можливість зняття недоторканності з депутатів Парламенту.

Андрій Степаненко: На самом деле это законопроект, который давно обсуждался, под который есть вывод Конституционного суда, не один причём. Последний, кстати, вывод Конституционного суда ещё при Порошенко был дан, год назад, где было написано, что это не нарушает Конституцию, что всё в порядке и что Конституционный суд не раз высказывался на этот счёт. Это была вишенка на торте — спич нашего президента. Очень неплохая.

Євген Салтан: Насправді все найцікавіше відбувалося у кулуарах. Домовляння.

Андрій Степаненко: Безусловно.

Євген Салтан: Неспроста від «Батьківщини» отримала крісло заступника спікера Олена Кондратюк, якщо я не помиляюся.


Президент підготував чимало змін до Конституції

Андрій Степаненко: Не могу сказать, что это связано каким-то образом, поскольку на самом деле, чтобы изменить ситуацию, президент подготовил несколько инициатив, в том числе отключение адвокатской монополии. Но это уже другая история.

На сегодняшний день то, что он продиктовал, действительно есть. Отсутствует уголовная неприкосновенность в тех странах, которые он назвал. Например, в Германии есть неприкосновенность административная. То есть депутата нельзя в административном деле привлечь. В разных странах Европы она есть в некоторых сегментах и по-разному реализована. Например, во всех странах Европы снимается неприкосновенность, если депутата поймали в момент совершения преступления. Даже тот иммунитет, который есть, он немедленно слетает в случае поимки с поличным.

Євген Салтан: Що цікаво, відповідальності за політичні висловлювання не буде для народних депутатів. Щоправда, можуть подати позов.

Андрій Фальковський: Я тут дещо не погоджуюсь с колегою, тому що насправді в Німеччині, про яку ви кажете, взагалі немає адміністративної відповідальності як такої. Вони не розрізняють кримінальну та адміністративну відповідальність.


Парламент проголосував за зняття недоторканності з народних обранців. Депутати ВР нестимуть відповідальність за вчинені злочини.
Можливо, наступними з кого знімуть недоторканість, будуть Президент та судді.

Обійшлось без домовлянь і перемовин

Євген Салтан: Щодо домовляння. Були такі?

Андрій Фальковський: Щодо домовляння, я вважаю, що у фракції «Слуга народу» доволі багато депутатів, вона значна за обсягом, тому її голосів вистачило б і так.

Євген Салтан: Вистачило б. 252 від «Слуги народу».

Андрій Фальковський: Від «Слуги народу», мажоритарщики, інші депутати, які все ж таки голосують не так, як раніше. Тому й, ви вірно сказали, нема тих депутатів ще, які не з’являються на засідання. Тому у них голосів було достатньо.

Анна Полякова: Там була певна частка депутатів, яких не було сьогодні, але вона дуже незначна.

Андрій Фальковський: Це деталі, вона дуже незначна. Це людський фактор. Я не вважаю, що домовлянь було багато і що вони взагалі були, за цей законопроект, за його прийняття. Він є знаковим, таким, який потребує і має широку підтримку в українському суспільстві.

Євген Салтан: Як думаєте, з якими фракціями вели перемовини?

Андрій Фальковський: Кожен депутат розумів, що голосуючи проти цього законопроекту, він підписує себе в чорний список осіб, які будуть тавруватися українським суспільством.

Євген Салтан: «За життя» обіцяли ще напередодні виборів, що будуть голосувати.


Депутати не нестимуть відповідальності за свої політичні рішення

Андрій Фальковський: Водночас те, що залишили, те, що депутати не мають відповідальності за свої політичні рішення, для мене це є доволі дивним. Тому що депутати, які, наприклад, голосували колись за драконівські закони, тобто за закони, які були прийняті під час початку Революції гідності, не понесли відповідальності за голосування за ці закони. І як на мене, це не є добре для українського суспільства, тому що ті закони фактично були прийняті для того, щоб зберегти і створити диктатуру Януковича.

Євген Салтан: Зеленський анонсував посадки вже восени.

Андрій Фальковський: Ті, хто голосували «За», не понесли ніякого покарання.

Анна Полякова: Зеленський не уточнював осені якого року, тому почекаємо ще.

Євген Салтан: Сказав, з вересня все почнеться.

Артем Рудомьоткін: Я бы не очень упирал на эти драконовские законы, которые были приняты. Практически все они потом, с разной периодичностью, были приняты. Кроме того, что должны были ехать машины в колонне по пять, все остальные законы в той или иной мере были приняты.


Колективна відповідальність стає колективною безвідповідальністю

Андрій Фальковський: Например.

Артем Рудомьоткін: Я сейчас уже не вспомню, когда какие были приняты.

Андрій Фальковський: Я давав правовий висновок на ці закони колись, коли працював.

Артем Рудомьоткін: За те 5 лет, которые прошли, они были приняты практически все, за исключением парочки.

Андрій Фальковський: Я з вами не погоджуюсь.

Артем Рудомьоткін: Если говорить о том, были бы приняты сегодняшние законы, которые сегодня рассматривались и которые ещё будут рассматриваться, я думаю, безусловно будут приняты по нескольким причинам. Во-первых, большинство депутатов, которые шли и избирались от «Слуги народа», именно они обещали поддерживать президента. Если же они не выполняют свои обещания, если же сейчас парламент начинает с того, что он не выполняет свои обещания, рейтинг очень моментально и очень быстро упадёт. Это во-первых. А во-вторых, они бы принялись в любом случае, потому что это сейчас тренд. И на этом тренде все будут пиариться.

По сути, не была снята полностью депутатская неприкосновенность. Была оставлена за политические высказывания и голосования. Что это значит? У нас в парламенте, по сути, так и должно остаться, потому что коллективная ответственность славится своей коллективной безответственностью. Если 226 депутатов проголосуют за какой-то законопроект, который будет драконовским методом, получается, все 226 депутатов должны будут притягиваться к уголовной ответственности. Очень спорный вопрос, что произойдёт со всем механизмом законотворчества.

И второй момент. 252 депутата. У нас сейчас монобольшинство в парламенте. Если не приняты пропрезидентские законы, возникает вопрос о вообще существовании и единстве всей этой партии.


Порошенко вважає зняття недоторканності своєю перемогою

Євген Салтан: Сьогодні напередодні голосування виступив 5-й президент України Петро Порошенко, який зазначив, що його тішить, що за основу взяли саме його законопроект.

Петро Порошенко: Я хочу подякувати парламенту за те, що в якості законопроекту по змінам до Конституції був взятий саме мій законопроект, за моїм підписом. Хочу наголосити, що я завжди був і залишаюся прихильником списування депутатської недоторканності.

Євген Салтан: Ми долучаємо до нашої розмови політолога. З нами на Скайп-зв’язку Дмитро Суворов. Дмитро, вітаємо вас.

Дмитро Суворов: Вітаю вас. Добрий вечір.

Євген Салтан: Отож, Порошенко каже, що це по суті його перемога. 6-й президент каже, що це перемога виключно його і нового парламенту. Де ж тут шукати правди?

Дмитро Суворов: Ми знаємо, чого варті слова Петра Олексійовича. Ми знаємо, як він саботував всі реформи. Ми знаємо, як він блокував скасування депутатської недоторканності. Я хочу нагадати, що це була вимога першого Майдану, потім другого Майдану. І тільки в 2017 році Петро Порошенко вніс цей законопроект до парламенту. Потім щорік вони не могли його прийняти. Там дуже простий законопроект. Вони одну строку в Конституції поміняли і все. Рік не голосували. Потім відправили до Конституційного суду. П’ять років це питання не вирішувалось.

І тому, коли Петро Олексійович каже, що він прихильник, вибачте, він це перекинув вже до наступного парламенту, який вже він не контролює.


«Оздоровлення» для парламенту чи загроза для демократії?

Євген Салтан: Проголосували за зняття недоторканності. Можливо, буде позов до Конституційного Суду. Там, здається, Опозиційна платформа «За життя» каже, що будуть позиватися, але питання в іншому. Якщо буде знята ця недоторканність, що це власне може змінити для українців, для народних депутатів?

Дмитро Суворов: Думаю, що для цього складу Ради суттєво нічого не зміниться. Тому що Володимир Зеленський контролює правлячу коаліцію, він може притягнути до відповідальності будь-якого депутата, чи коаліційного чи опозиційного.

Питання в іншому. Якщо скасування депутатської недоторканності означає, що парламент, як живий організм, прийде до оздоровлення, до парламенту перестануть пхатися люди за імунітетом. У нас же, вибачте, не тільки корупціонери були у Раді. Були вбивці, у нас були наймані вбивці. У минулому складі був професійний кілер, сидів у правлячій коаліції. Тож ця норма спрацює на майбутнє. На місця прийдуть нормальні люди, які будуть займатися законотворчою діяльністю безпосередньо. І Рада нарешті стане більше моральною, більш професійною і більш ефективною.

Анна Полякова: Які все ж таки мінуси можуть бути? Тому що дійсно дуже довго чекали і кажуть про позитивні наслідки. А що можна віднести до наслідків з ознакою мінус?

Дмитро Суворов: Такий наслідок очевидний — це небезпека для демократії. На місце Зеленського прийде умовний Янукович чи навіть умовний Порошенко. Він захоче вернути цю реформу шляхом тиску на депутатів, шляхом відкриття відповідних кримінальних справ. І таким чином можна привести країну до тоталітаризму навіть. Тому депутатська недоторканність була певним запобіжником в цьому питанні. Але на даному історичному відрізку Україні це не потрібно. Це дуже актуальне питання, цього вимагали, це було подразником для суспільства. І нарешті питання вирішено. І зараз, на цьому історичному етапі, це дуже корисно для України.


Окрім зняття недоторканності з депутатів, Президент готує ще низку змін до Конституції.
Зняття недоторканості з народних депутатів збільшує ризики впливу та тиску на них.

Без підводних каменів не обійдеться

Анна Полякова: Дякуємо вам. Отже все ж таки певні тонкощі можуть бути, якщо буде йтися про зміну влади, якщо на місці Зеленського буде інша людина, яка може на свою певну користь використовувати цей аспект. Чи можна прогнозувати, що ще якісь підводні камені з’являться?

Андрій Фальковський: Якщо розглядати фігуру Генерального прокурора, як політичну фігуру, яка є зараз, дійсно, можемо казати про те, що кримінальні справи можуть бути певним тиском на народних депутатів. Практично на кожну людину можна завести кримінальну справу наразі. У нас Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє це робити дуже швидко. Водночас, можна вважати, що такий крок має якісь підводні камені, будь-яке рішення має свою вину.

Євген Салтан: Свого часу зняли недоторканність з депутатів місцевих рад. Що це змінило по суті? Нічого.

Андрій Фальковський: Фактично ні, нічого не змінило. Тому що притягнення до відповідальності депутата місцевої ради, як я пам’ятаю, були. Але їх теж було дуже небагато. Просто процедура проходження і притягнення стала більш швидкою.

Євген Салтан: Мені здається, вони нічого не перестали боятися після зняття недоторканності.

Анна Полякова: Це вже питання і до правоохоронних органів. Там цілий комплекс.


Недоторканність потрібно зняти не лише з депутатів?

В нас телефонний дзвінок, як підказують, наш постійний телеглядач. Олександр, вітаємо вас.

Телезритель: Здравствуйте. Скажу главное. Я всегда считал, что снятие депутатской неприкосновенности — большая глупость. Почему? Её дают только на время каденции, на 5 лет, а может и меньше, если будут парламент разгонять. Потом же всегда можно привлечь этого депутата. С другой стороны, каждый депутат отмечает, что за ним порядка 100 000 населения Украины. Он их, так сказать, интересы защищает. Действительно, не дай Бог, изменится президент, другой станет. И что? Придёт какой-то диктатор и уже будет давить на депутатов. Поэтому я считаю, что на время каденции можно было оставить неприкосновенность, это не страшно. А с другой стороны, почему с судей не сняли, которых мы не выбираем, которые могут кулуарно друг друга выбирать?

Люди перестают работать. Потому что ты посадил пшеницу, а другой пришёл и собрал её. И ты ещё оказался в минусе. Поэтому, я считаю, именно с судей надо было снять неприкосновенность. А ещё лучше, если бы судей выбирали. Потому что у нас разделена законодательная и исполнительная судебная власть. С них бы снять неприкосновенность, тогда другое дело. И пусть президент с себя снимет. Тоже бы не мешало показать пример.


Парламент сприйняв прийняття закону позитивно

Анна Полякова: Ми почули ініціативи наших громадян. Можливо, варто дослухатися нашим можновладцям до них. Давати подивимося, як реагували народні обранці на скасування депутатської недоторканності.

Відповідно до статті 155 Конституції України частини 8 статті 149 регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проекту закону, реєстраційний номер 73, «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України». Прошу підтримати та голосувати. 373. Закон прийнято. Покажіть по фракціям, будь ласка.

Євген Салтан: Тож «проти» ніхто не голосував, але деякі народні депутати утрималися, незважаючи на те, що обіцяли напередодні виборів голосувати за зняття недоторканності. Були претензії, що з недотриманням усіх вимог голосували. Ви, як юрист, прокоментуйте, будь ласка.

Андрій Степаненко: Комитет работал вне сессии. Действительно, отдельные депутаты сказали, что в связи с этим будут обращаться в Конституционный суд, в связи с нарушением регламента. И Конституционный суд безусловно выскажется, если такие обращения будут. Но пока что, я смотрю, парламент с ликованием встретил своё собственное решение. Это чем-то похоже на принятие Конституции Украины, когда они все вместе фотографировались перед зданием парламента. Поэтому, вероятнее всего, так и останется. Никто не будет обжаловать это в Конституционном суде.

Євген Салтан: Така бурхлива реакція була у депутатів 8 скликання, коли Зеленський заявив про те, що їх розпускає. Тоді також стояли, аплодували.


«А судді хто»: чи можливе зняття недоторканності та вибори суддів?

Андрій Степаненко: По поводу телефонного звонка, насчёт снятия неприкосновенности с президента и судей. Мне кажется, если в отношении депутатов это позитивный момент, то в отношении президента и судей это может иметь негативные последствия.

На минутку, президент. Представляете, снять неприкосновенность с верховного главнокомандующего и носителя гостайны. Когда его следователь может просто закрыть где-то в подвале и допрашивать неизвестно о чём и неизвестно куда эта информация потом пойдёт. Это раз.

В отношении судей. Чтобы продавить какой-то закон, нужно, образно выражаясь, давить на четыре сотни депутатов. Или, допустим, на какое-то значительное количество депутатов. Да, это сложно, поэтому неприкосновенность им не нужна. А вот для принятия какого-нибудь судьбоносного решения в каком-то судебном деле достаточно давить на одного судью, который принимает это решение, либо на двух. Если принимает решение тройка судей, двух судей будет достаточно, чтобы продавить и принять это решение. Поэтому я считаю, что у президента и у судей должна быть неприкосновенность. Конечно, я придерживаюсь, что действительно было бы неплохо, чтобы мы выбирали судьи, а не они назначались. Это, безусловно, усилило бы демократию.

Євген Салтан: Хто погодиться, хто не зовсім?


Чи треба знімати недоторканість з Президента та суддів?

Анна Полякова: Ми від Андрія чули іншу думку.

Андрій Фальковський: Для мене вибори судів — це не дуже вірний крок. Тому що, я вважаю, що посада судді, як і посада міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, прокурорські посади, вони є технічними посадами. Там повинна працювати людина, яка має значний досвід у сфері права і підготувати яку насправді дуже складно.

Андрій Степаненко: Да, и мы сможем выбирать среди тех, кто сдал экзамен и прошёл квалификационный отбор. И тогда будем выбирать среди профессионалов.

Артем Рудомьоткін: Тогда возникнет вопрос, кто оценивает.

Андрій Фальковський: Виникає питання, хто оцінює. «А судді хто?» Як у відомому творі. Дуже важко прийняти рішення, яке було б дійсно виважене. Тобто якось зконтактувати виборність суддів, професіоналізм і те, що дійсно судді насправді повинні бути юридичною елітою в державі. Мають певний фах, мають певні моральні якості, мають додержуватися великої кількості обмеженні, які накладає професія судді.

Євген Салтан: А якщо президента? Мають зняти недоторканність?

Андрій Фальковський:  Я взагалі за рівність усіх перед законом. Насправді.

Євген Салтан: Бачите, ваш опонент вважає, що не треба цього робити ні в якому разі.


Зняття недоторканості з Президента та суддів можливе лише за умови повної довіри до правоохоронних органів.

Андрій Фальковський: Я все-таки вважаю, рівність, принцип формальної рівності є одним з принципів верховенства права. І зняття недоторканності, як з суддів, так і з депутатів, так і з президента є позитивним кроком. Те, про що ви кажете, що слідчі і таке інше… Якщо є аргументована підозра щодо скоєння будь-якою особою, зокрема і президентом, не дай Бог, якогось кримінального правопорушення — чому ні? Кожен повинен відповідати за свої вчинки. В тому числі й суддя.

Євген Салтан: Можна просто не з’явитися на допит, Порошенко не з’явився.

Андрій Фальковський: Можна не з’явитись, ось.

Анна Полякова: Голосував за важливий законопроект.

Артем Рудомьоткін: О снятии неприкосновенности с судей и с президента у нас возникает следующий вопрос: готовы ли мы, доверяем ли мы настолько правоохранительным органам, чтобы были готовы к тому, что эту неприкосновенность снимут? Не будет ли злоупотребления со стороны правоохранительных органов тем, что есть возможность привлечь судью к ответственности, как правильно было сказано? Одно тело давит на 400, но там хотя бы, пускай мы возьмём, 100–150, так или иначе всплывёт. Либо же давить на одного.

Андрій Фальковський: Наразі така можливість є. І я неодноразово казав, що є, наприклад, одна з областей у нас, в якої, якщо суддя не приймав рішення на користь прокуратури, то на цього суддю заводили кримінальну справу за прийняття неправосудного рішення.

Анна Полякова: Це довга ланка, в якій є і правоохоронці, і судді, і наші народні обранці…

Євген Салтан: Головне, що є початок. Вже заклали фундамент.

Анна Полякова: Так, згодом побачимо результат.


В парламент як за грати

Андрій Степаненко: Я бы хотел ещё по поводу иммунитета сказать, об отсутствии ответственности за высказывания. Вот смотрите. Каждый депутат за свою каденцию, допустим, тысячу раз нажимает кнопку, неважно какую, зелёную или красную, за или против. И над каждым будет дамоклов меч, что из 1000 законов, которые он принял или отклонил, какой-то кому-то не понравится. И он за это понесёт ответственность. Это означает, что каждый приговорён, поскольку он не знает, кто будет оценивать эти законы, сквозь какую призму они будут оцениваться. Он не знает в будущем, как будут работать эти законы. Он их только создаёт и фактически материализует своим голосованием. Следовательно, иммунитет — отсутствие ответственности за принятые решения — обязательно нужно сохранять. И более того, какие бы последствия эти законы не имели, иммунитет и дальше должен быть. Потому что иначе каждый депутат будет говорить: это же дорога в тюрьму, дорога в парламент — это дорога в тюрьму.

Євген Салтан: Нехай знають, куди йдуть.

Андрій Фальковський: А я кажу про те, що можливо вони і почнуть замислюватись над змістом законів, якщо будуть мати відповідальність за те, що приймали.

Євген Салтан: Ті, хто голосували за так звані драконівські закони, мають понести відповідальність?

Андрій Степаненко: Вероятно. Но я думаю, что не нужно политизировать уголовную ответственность, иначе мы скатимся к преследованиям, к 37 году.

Анна Полякова: Дуже тонка межа в цьому.


Позиція суспільства

Давайте підбивати підсумки нашого інтерактиву. «Чи є для вас важливим зняття недоторканності?» «Так, важливо» — відповіли 89%, відповідно, більшість. І 11% сказали «ні, є більш важливі питання».

Євген Салтан: Напевно, нас дивляться депутати, які сьогодні не голосували.

Анна Полякова: Опозиційна платформа «За життя». Євген Салтан: Артем Рудомьоткін, Андрій Фальковський, Андрій Степаненко були гостями цієї інформаційної години. Для вас працювали Анна Полякова та Євген Салтан.



Заполните контактные данные и адвокат свяжется с Вами в ближайшее время