Черниговская государственная телерадиокомпания. Произведено по госзаказу.
Разговор о том, что делать народу (вкладчикам и заёмщикам) с банками. Особенно в тех случаях, когда последние проявляют недобросовестность и преступные действия. Первая передача в регионе о финансовой гигиене.
Вітаю вас. В ефірі інформаційно-аналітична програма «Діалог». Сьогодні ми говоримо про борги, проблеми з банками. То як з тими боргами розв’язатися, або ж як не попасти на гачок до банку. І сьогодні в нас у студії Андрій Степаненко. Вітаю вас, пане Андрію.
Вітаю вас, Ірина.
Ви юрист?
Так.
Ви якраз захищаєте права споживачів, захищаєте нас від свавілля банків. В який спосіб Ви це робите?
Ну, давайте одразу ми розділимо проблеми, які виникають у споживачів із банками на дві категорії. Це проблеми вкладників і це проблеми позичальників.
Давайте одразу про позичальників. Їх більше.
Так. Стосовно позичальників. Що це за проблеми? Кожна людина знає. Тобто у 2006-2008 роках люди активно брали кредити у іноземній валюті. Проте, в подальшому в зв’язку зі зростанням курсу доллара, істотна частина цих людей, а йдеться десь біля вісімдесяти відсотків, втратили спроможність обслуговувати боргові зобов’язання через зростання курсу.
У них немає просто грошей, щоб виплачувати всі борги.
Саме так. Саме так. Отже, виникає ситуація, коли люди сплатили досить істотну частину боргу. Може йтися навіть про 70-80% вартості того майна, будь-то автівка, ділянка землі або квартира. І зараз вони через неспроможність виплатити борг, ризикують втратити це майно. Розумієте, коли людина усвідомлює, що вона сплатила там 100-200 тисяч доларів за будинок або за квартиру, і після цього її може втратити, це досить стресує.
Окрім того, що втратити, ще і борги залишаються. І інколи ж людина, вона не повністю виплачує цю квартиру. Я знаю такі випадки. Але борги на все життя. І невідомо, що з цим робити.
Саме так. Отже, у даному випадку ми можемо запропонувати досить велику низку способів, якими можна уникнути цієї ситуації.
Давайте по черзі, по пунктах.
По черзі. Перше, дуже часто виникають питання, що робити, коли у вас немає грошей, а банк вимагає оплати.
Позичити гроші ще у якогось сусіда?
В жодному разі, в жодному разі. Хоча це може бути варіантом, якщо у вас є друзі, які можуть без процентів надати вам позику.
Безвідсотково дадуть мені гроші на якісь там невизначені потреби.
Так. І Ви зможете розрахуватися з банком і більше до нього ніколи не звертатися. Але, зазвичай ця ситуація є рідкою, і не часто зустрічається. Тому я пропоную усім хто не може обслуговувати свій борг, робити те, що робить банк, коли не може обслуговувати вимоги вкладників.
Визнає себе банкрутом?
Ні. Він просто не платить. Він не одразу визнає себе банкрутом.
А ті добродії, які будуть телефонувати цьому дядьку, який позичив гроші, зранку, ввечері, вночі і будуть казати — або гроші віддавай, або підстрелимо там під під’їздом.
Так. Стосовно цих добродіїв маю зауважити, що вони як ужі, вони шиплять, але не кусають. Тобто, ніколи Ви їх не побачите за межами телефонної слухавки. Тобто, це особи, які лише вчиняють психологічний тиск, але лише на тих осіб, які здатні піддатися такому психологічному тиску.
Тобто ви гарантуєте, що всі ці особи, які шантажують неплатників кредитів, вони насправді нічого собою не уявляють і ніякої шкоди нанести громадянину не можуть.
Я Вами пишаюся, Ірина, звісно так. Ви дуже добре усвідомили ситуацію. Колектори існують лише для віртуального залякування, віртуального. Тобто в жодному разі вони не будуть бити особу, знищувати її майно, позіхати на життя або щось інше робити. Виключно телефонні дзвінки, виключно листи. Вся робота завжди відбувається дистанційно. І підтвердженням цього є той факт, що навіть якщо ми зробимо пошуковий запит десь в інтернеті. Ми побачимо, що інтернет не знає історії, коли банк найняв якихось там злодіїв, які б вчинили недобрі дії відносно боржника. Ні.
Ви не знаєте жодного випадку, коли банк застрелив свого клієнта за то, що той не виплатив кошти?
Звісно, звісно. Тому що, розумієте, якщо ми вже підняли цю тему. Погодьтесь, що клієнтів багато, у кожного є родичі, у кожного є там друзі, те, інше. І їх не можна знайти цих родичів, друзів, але банк, він один і його легко знайти. Ось він. Робіть з ним все, що захочете.
Що я можу зробити на місці банку? Я можу перепродати ваш борг іншій структурі. І та вже знає, як зі мною розібратися.
Так. Ви підняли дуже важливу і дуже правильну проблему. Багато людей бояться продажу боргу, бояться. Але насправді я маю переконати, що продаж боргу — це позитивна річ. Тому що підприємства, які купують борги, їх іменують факторинговими компаніями, вони купують борги не для того, щоб витрачати потім енергію на якусь війну з кожним боржником. Так? Вони купують пулом, портфелем. Тобто, це умовно 1000 договорів.
Вони купують пакет документів.
Пакет. Звісно. 1000 договорів, наприклад, які купуються там за 10 000 000 гривень, але мають загальну вартість, скажімо, мільярд, умовно. Зазвичай розмір дисконту при продажу боргу складає десь 90%. 90-80%. Тобто, борги продаються за дуже невеликі гроші. Отже, сторона, яка купила борг, навіть якщо вона отримає 20 відсотків від цього боргу, то її рентабельність вже буде стовідсотковою. Отже, з особами, які купили борг, легше домовитися ніж з первинним кредитором. Тому факт продажу боргу — це є позитивний момент. Особа, яка придбала, може з прибутком для себе продати вам борг за досить символічну плату.
Ну, давайте розбиратися далі. Ми зрозуміли з Вами, що тих добродіїв, які за телефоном нас шантажують, боятися не слід. Так, як не слід боятися, коли наш борг перепродали іншій компанії. Але як власне боротися з банком або якось там знайти порозуміння?
Одразу зауважу. Для того, щоб знайти порозуміння, спочатку треба показати свою силу. В банках діє принцип – доять корову, яка доїться.
Ну, дивиться, силу. В чому моя сила? Я за великим рахунком винна. Я взяла гроші, я їх вчасно не поверну. Яку ж силу я можу показати в цьому банку? Банк скаже — ти не права, добродійка. Або плати, або подам на тебе в суд.
Звісно. Ви зараз розповідаєте лінійно, так саме, як міркує звичайний добродій, звичайна людина, пересічна.
А треба мислити, як незвичайний добродій?
Звісно. Треба мислити трохи інакше. Бо Ви намагаєтеся перебороти систему, яка налагоджена сторіччями, як існувала діяльність банків, так.
В який спосіб я намагаюся побороти систему? Про що Ви говорите?
Зараз я поясню. По-перше, у банках існує принцип — доять корову, яка доїться. Тобто, коли ви платите, від вас ніколи не відчепляться, вас банк не відпустить. Він буде намагатися отримати якомога більше грошей. На жодні переговори він не буде з Вами йти. Нащо це робити?
Забере мій телевізор, холодильник, арештує мою квартиру чи то житло, майно, яке у мене є.
Звісно. Але, якщо ви перестаєте платити, так, припиняєте платежі, то виникає ситуація вже незручна для банку. Він змушений обслуговувати борг, за який не платять гроші. Отже, він змушений завантажувати проблемні активи, тобто відділки, які обслуговують проблемні борги, змушений завантажувати юристів, змушений подавати до суду і ув’язати на роки в судовій тяганині. Через певний час, це може бути через рік, через два, він розуміє, що йому краще списати, простити половину боргу, але отримати другу половину і забути за цього клієнта, аніж ще роками продовжувати судитися.
Але в якому жасі буду я жити всі ці півроку чи рік. Без квартири, без майна. Весь час мені хтось буде вночі стукати в двері і кричати: «Заплати борги!»
У той час, коли ви не платите платежі банку, умовно кажучи, візьмем іпотечний кредит… Ви не платите платежі, тобто ви маєте можливість акумулювати грошові кошти. Це перше. Банк не може самостійно забрати квартиру. Це виключно за рішенням суду. Банк звертається до суду і на роки ув’язає в судовій тяганині. Увесь цей час ви маєте можливість акумулювати гроші. Потім банк звертається до Вас, розуміючи, що він не може реалізувати за рішенням суду квартиру, з пропозицією простити половину або істотну частину боргу. Якщо ця пропозиція вас влаштовує, ви примиряєтеся з банком, укладаєте, це так іменується, договір про припинення зобов’язань. На підставі якого ви сплачуєте компромісну суму. Залишок боргу банк Вам прощає, списує. І слід зазначити, я маю багато договорів таких, укладених із банками. Тобто це цілком реально. Це не вигадка.
Тобто, Андрію, мені простіше прийти до банку разом зі своїм юристом і розказати, що ситуація вкрай важка, що фінансово я неспроможна виплатити цей борг. Однак, я хочу домовитися з вами про якусь ціну чи про ті гроші, які я реально можу заплатити, якщо ви, як представник банку, можете мені списати половину моїх боргів.
Але, я маю також зробити деяке коригування. Банки, банкіри, працівники банків дуже добре розуміються на психології. І психологія полягає в тому, що завжди активність проявляє та особа, яка відчуває неподобство якесь. Тобто Вам не зручно через борг, так. Ви відчуваєте борг внутрі себе. Тому Ви самостійно звертаєтесь до банку.
Тобто, я зрозуміла, якщо я прийду до банку, ніхто не піде на поступки. Треба чекати, поки банк не прийде до нас сам. Андрій, це ми говоримо про борги, які в долларах?
Так.
І є ще борги в гривнях. Якось відрізняється спілкування з банком, якщо у нас борги в національній валюті.
Ви знаєте, люди, які брали кредит у гривнях, зараз вважають себе успішними людьми. Я також ними пишаюся.
Чому вони успішні?
Тому що завдяки діяльності Національного банку, їхні борги зменшилися, якщо я не помиляюся, в п’ять разів. Якщо брати валютне наповнення. Якщо ви взяли в 2007 році 1 000 000 гривень.
Я з вами не погоджуся. Хто бере, ну, переважно, в гривнях беруть борги хто? Ті люди, які неспроможні щось придбати. Їм не вистачає якихось коштів.
Ні. У будь-якому випадку незалежно від валюти кредит бере особа, яка має намір задовольнити якусь свою потребу. Так. Тобто, у однієї людини потреби у житлі, квартиру треба придбати. А в іншій людині потреба в iPhone. Ми не будемо зараз моральний облік кожної людини оцінювати. Але якщо людині треба iPhone негайно і не можна почекати, заробити кошти, вона хоче взяти позику. Немає проблем. Якщо треба придбати квартиру, теж не має проблем. Але погодьтесь, що особи, які придбавали квартири за валюту, і особи, які придбавали ті самі квартири за гривню, знаходиться зараз в різному стані. Тобто гривневий кредит зараз не просто можна сплачувати, його легко сплачувати через те, що Національний Банк безвідповідально друкує цю гривню, і ми маємо дику девальвацію через те. Гривня стала, скажимо так, більш доступною. Тобто 100 грн зараз легше заробити, аніж у 2007 році, тому що через дику девальвацію паперової маси стало набагато більше. Що стосується валюти? То, те саме, але навпаки. Тобто, 1 долар зараз набагато важче дістається, аніж у 2007 році. Але, що я маю зазначити. Якщо у людини немає майна, на яке банк міг би звернути стягнення, якщо у людини, вибачте, окрім iPhone немає нічого, то їй і боятись немає чого. Ну, буде рішення суду, буде виконавчий лист на це рішення. Але його не можна буде виконати через те, що в людини нічого немає.
Іншими словами ви пропонуєте переписати своє майно, якщо воно є на родичів?
Так. Я пропоную робити ті саме схеми, ті саме шляхи, які вчиняють власники банків. Тому що в Одесі декілька банків збанкрутувало. І перед самим банкрутуванням відбувалися розривання договорів іпотеки з крупними позичальниками для того, щоб вивести предмети іпотеки. Перед самим банкрутуванням відбувалися переоформлення кредитних зобов’язань на власні факторингові компанії. Тобто активи з банку виводилися. І банк, як Титанік, вже відправлявся на дно. Тобто, такі дії вчиняються топ-менеджментом і власниками банків. Отже, якщо я юрист, я повинен захистити інтереси мого довірителя, мого клієнта. Я не можу йому пропонувати діяти лінійно. Я маю пропонувати йому діяти дієво. Так, щоб зберегти майно і надати пояснень банку, чому йому – банку – не пощастило.
Перед тим, як приїхати до нас у студію, я знаю, що Ви брали участь у розгляді справи у суді.
Так, дійсно. Це була цікава справа, тому що вона була пов’язана з лізинговим договором. Це оренда з правом викупу. Коли Ви, наприклад, берете кредит, припустимо, на автівку, то цей автомобіль одразу стає вашою власністю. Але, виникають боргові зобов’язання перед банком. Але коли Ви те саме робите через лізинг, то автівка не належить Вам. Вона належить лізинговій компанії. І ви можете нею користуватися, поки сплачуєте за неї платежі. Коли ви сплатите всі передбачені договором платежі, автівка стане вашою власністю. Але, якщо ви припините сплату платежів, то лізингова компанія забере, як свою власність, цю автівку. Ви втратите те, за що сплатили. Але проблема полягає в тому, що через занадто високий рівень жадібності, лізингові компанії намагаються трактувати укладені договори превратно, не так, як зазначено в самому договорі. В укладеному договорі, за який ми судилися сьогодні, було вказано, що мій довіритель повинен сплачувати у гривні платежі за курсом сім цілих… щось біля 8 гривень.
Тобто, в договорі вказано курс?
Вказано, зафіксовано курс, так. Але лізингова компанія вимагає, щоб мій довіритель сплачував по ринковому курсу. Тобто, сьогодні це біля 25. І йдеться про спір у тлумаченні договору. Мій довіритель – не юрист. Він тлумачить договір так, як він його бачить. Як там написано.
Яка гарантія, що ваш клієнт переможе у цій справі? Чи можна перемогти самотужки лізингову компанію, я ось до чого?
Я маю вас запевнити, самотужки будь-яка особа може подолати будь-кого, якщо поставити це собі за мету. Так. І якщо обере вірні шляхи цього подолання.
І якщо буде чудовий помічник, фахівець, юрист.
Це взагалі буде чудово. Тобто, навіть банк, навіть лізингову компанію можна подолати. І, погодьтесь, що спір з банком або з лізинговою компанією, це не спір за рішення суду. Це спір за гроші. Тобто, якщо банк умовно отримав рішення суду, але не зміг його виконати, то ми виграли, гроші то в нас залишилися. Таким чином, можна героїчно програти.
Це тягнення часу, а завтра банк знову на мене подасть. Я так буду весь час судитися і платити кошти адвокату чи юристу. Ні?
Погодьтесь, що відтягування часу — це і є виграш.
Головна мета.
Головна мета, тому що за цей час, коли ви тягнете суд, банк приходить до розуміння, що він обрав не вірний шлях спілкування з Вами. Не треба судитися, треба пропонувати. І настає час… І я дуже часто стикаюся з ситуацією, коли мені дзвонять мої клієнти (після того, як я рік чи два суджуся з банком) і кажуть — нам банк подзвонив, пропонував половину списати з умови, що другу половину ми сплатимо одним платежем. Я зазвичай кажу — це добра новина, це добра пропозиція, і ви можете погоджуватися. І більше того, я можу прогарантувати, що вас не обмануть.
А що стосовно тих грошей, які клієнти банку вкладають. Не забирають з банку, а навпаки вкладають у банк.
Тут діаметрально інша ситуація.
Людина хоче заробити на відсотках якомога більше грошей.
Людина вкладає в банк, і у даному випадку навіть не відсотки вже є чинником, якій діє.
Аби забрати свої власні кошти назад.
Безпека. Безпека є головним чинником.
У нас є випадки в Чернігові. Банк, один із кращих банків, як його назвали, банк міста — він теж луснув. Тому ми знаємо, що це таке. Називати не буду.
Так. Я також не буду називати, але в Одесі два банки, які також були пов’язані з містом, які були одеськими банками також луснули. І дуже-дуже багато людей мені довелося зустрічати, які були вкладниками цих банків.
Ну, люди отримали гроші. Однак час вони втратили. І звісно, що курс долара також був вже інший.
При цьому я маю зазначити, що отримали гроші це ті, хто їх мав в межах ліміту відшкодування. Тобто, зараз ліміт відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складає 200 000 грн. Якщо у вас така сума або менше, ви отримаєте її.
Якщо більше, то ні.
І от люди, з якими я спілкувався, це вкладники банку, що спеціалізувався на обслуговуванні моряків. Моряки — це специфічна аудиторія.
У них більше трошки грошей, чим у інших.
У них валюта іноземна. І вони її не витрачають. Особа знаходиться на судні.
Вона весь час у морі, нема де.
Позбавлена можливості витрачати гроші. Адже усе, що вони там за все життя накопили, йдеться, ну, там були такі суми, в середньому 100 тисяч доларів. А де в кого там 180, 250 тисяч доларів.
І банк луснув, гроші пропали.
Гроші, накоплені за ціле життя.
Що таке 200 000 гривень, якщо там 150 тисяч доларів. Так?
Так, так. І розумієте, я коли роблю власне порівняння стану позичальників — тих, хто брали кредити, і стану вкладників – тих, хто втратив гроші, то я маю кожному позичальнику сказати, що ви – щаслива людина. Ви взяли і не віддали. Хай там борги, суди, будь-що. Але ви – щаслива людина. Не треба там суїциди якісь створювати чи що там кажуть. Що банк залякав, і людина руки на себе наклала. Ні. Ви – щаслива людина. Ви взяли і не віддали. І нехай вони там бігають за вами, доказують, що вони потерпілі. А от отямитись людині, яка усе життя заробляла і втратила усе зароблене, набагато важче. При цьому, варто ж зазначити, ці гроші були втрачені не через господарську діяльність, не через якісь невірні господарські рішення. Так. Це було втрачено через крадіжку, звичайну крадіжку. Через розтрату або шахрайство, або крадіжку, тобто явний злочин.
Як громадянину вести себе в такій ситуації? По пунктах давайте.
По пунктах. Давайте. По-перше, 200 000 гривень скоріш за все Фонд заплатить. Треба мати, по-перше, договір. Він повинен бути, договір вкладу. Виписку з банку, завірену банком, що ці гроші справді обліковуються. Якщо є – квитанції про те, що гроші було вкладено на цей рахунок. Це важливо. Тому що мені відомі випадки, коли працівники розкрадали вклади. І у людини не було підтверджувальних документів. Великий банк, найкрупніший банк в Україні зараз активно пропонує робити депозити і вклади через інтернет. Тобто, такий собі інтернет-банкінг, коли Ви, не виходячи з дому, не відвідуючи відділення, створюєте собі депозит. Я попереджаю, що достатньо цьому великому банку вимкнути з розетки сервер, і у вас не буде жодних доказів того, що ці гроші зберігалися в цьому банку. Забезпечити себе тим, що ми, юристи, називаємо макулатурою, доказами. Договір вкладу повинен бути однозначно, квитанція касова, що гроші отримані, повинна бути однозначно, і також виписка, що гроші не лише отримані банком, а й зараховані на депозитний рахунок. Стосовно отримання вкладів. По-перше, Ви повинні мати докази. Якщо з доказами у вас все добре, скоріш за все Фонд вам заплатить.
200 000 грн сплатять. Однак у мене 150 тисяч доларів.
У цьому випадку я що пропоную робити. Я пропоную звернутися до банку, спробувати отримати інформацію про крупних позичальників. Для чого? Це закрита інформація, ми з вами розуміємо, що якщо ви отримаєте…
Інформація про клієнтів.
Так. Це закрита інформація. Але це надасть можливість.
А на яких засадах мені її дадуть? Мені її не дадуть.
Я переконаний, що проявивши таланти…
У випадку якому мені мусять дати таку таємну інформацію?
У жодному випадку. Ні. Це треба проявляти певні таланти для того, щоб отримати. Але, коли на кону 150 тисяч доларів, накоплених за все життя, то людина може знайти чудові шляхи, для отримання цієї інформації. Для чого я це кажу? Є один механізм, який дозволяє повернути частину грошей. Це взаємозалік однорідних зустрічних зобов’язань. Якщо Ви знаєте позичальника, який має кредит, Ви можете або через банк, або через інтернет, або іншим шляхом через біржу депозитів, зв’язатися з цим позичальником і звернутися вдвох до банку для того, щоб вашим депозитом було закрито чієсь зобов’язання. При цьому особа, яка має кредит, виплачує вам. Зазвичай дисконт складає десь 50%. Оплачує вам половину від залишку вкладу, але на 100% закриває свій кредитний борг. Це зручний механізм, який має право на життя, який справді працює. Але є одна проблема. Розумієте, банкіри проблемних банків продають борги. Отже, відбувається ситуація, коли дебітор має вимогу до банку, а кредитор — це вже інша особа, яка розрізняється з банком. Тобто, ми не можемо зробити взаємозалік.
У нього інші плани, інші проблеми. Андрію, у нас час завершується. Давайте коротко. По-перше, як вас знайти? Після того, як Ви так мудро розповіли всім, в якій спосіб можна боротися з банками і перемагати, до речі.
Знайти можна досить легко. Тобто в інтернеті, якщо будь-хто набере або компанія «Гранд Іншур» або Андрій Степаненко, зазвичай ви попадаєте на сайт нашої компанії, де, до речі, безліч корисної інформації, безліч статей, які стосуються спорів з банками. Навіть є зразки процесуальних документів, які можна подавати, по яких можна вигравати суди, по якім ми фактично вигравали суди. Стосовно тих порад, які я можу дати сторонам? Ну, що стосується позичальників? Я зазвичай пропоную таке. Вам треба розуміти, що боргів може бути багато, а здоров’я одне, родина одна, діти одні. Я досить часто чую, що ми через стрес зриваємося на дітях. Я прошу пам’ятати про те, що кризи настають і зникають, банки створюються і лопаються, тому слід пам’ятати, що є певна система цінностей. Система, в якій на першому місці — це здоров’я людини, це його родина, це його діти, це якісь духовні цінності. Вони повинні бути на першому місці. Відносини з банками повинні бути десь там на 10-20 місці, тому що це господарські відносини. Якщо Ви не віддасте кредит, то у банку на 0,001% зменшується прибуток. І трохи зменшиться фінансовий успіх. Так. Отже, на корпоративі вони будуть пити не одну горілку, а більш дешеву. Нічого не зміниться. Але, якщо ви втратите здоров’я, то його вам ніхто не поверне ні за які гроші, ні за ваші, ні за банківські. Це що стосується позичальників. Я маю переконати, що будь-яку проблему можна вирішити, вирішити легко, але це рішення повинно бути усвідомлене. Що стосується вкладників. Я розумію, що проблеми вкладників більш істотні, аніж у позичальників. Проблеми вкладників пов’язані зі злочинами, свідомими злочинами, які вчиняються власниками цих банків. Тому, що я можу сказати? Якщо ви зараз не вкладник, не намагайтеся зробити вклад. Не треба зараз, у такі часи віддавати гроші без застави.
Ви пропонуєте зберігати гроші в банці під ліжком, так?
Боюся, що так. Або в сейфі, в банківській ячейці, де вони знаходяться фізично. Не на рахунку обліковуються десь, де ними ніхто не користується окрім вас, бо не мають доступ до цієї ячейки. А що стосується вкладників, які вже втратили гроші? Ну, безумовно, можна звертатися до суду. Скоріш за все суд задовольнить ваші вимоги і надасть вам рішення суду. До того ж, до речі, нам в Одесі вдавалося отримувати рішення судів, де ми нараховували пені, інших різних неустойок в три рази більше, ніж тіло вкладу. Тобто там людині повинні були віддати 50 тисяч доларів. Ми отримали рішення суду на 250 тисяч доларів. Безумовно, варто звертатись до суду. Але, чи зможете ви виконати це рішення — це велике-велике питання. Безумовно, ви повинні зробити все, що від вас залежить, щоб повернути ці гроші. Звернутись до Фонду гарантування, отримати від Фонду. Звернутись до позичальників, намагатись домовитися з позичальниками. Якщо ви зробили все, що від вас залежить, і ви не змогли повернути гроші, то ви маєте це зрозуміти, прийняти й жити далі.
Заспокоїтись і жити далі.
І жити далі. Так.
Андрій Степаненко – юрист, гість нашої програми. Я думаю, що найближчим часом Ви завітаєте до нас знову, адже у нас дуже багато громадян які потребують відповіді, професійної допомоги. Ймовірно вони захочуть з Вами поспілкуватися. Тож до нової зустрічі. Дякую Вам за розмову.
Дякую.