Усиление карантинных мероприятий в Одессе — «желтая зона».
Всплеск заболеваемости, вызванный короновирусом SARS-CoV-2 (COVID-19), привёл к тому, что Правительство вынуждено ужесточить карантинные ограничения в Одессе, которая оказалась в «желтой зоне». Но так ли эффективны мероприятия по защите здоровья населения, соблюдают ли жители предписания Минздрава?
Евгений Салтан: Дякую, що залишаєтеся на 7 телеканалі. Ви дивитесь LIVESTUDIO. Мене звати Євген Салтан. Я вас вітаю. Одеса потрапила до жовтої зони, через що в нашому місті посилили карантинні заходи. Саме про це говоримо найближчі 35 хвилин.
Гості студії: Віталій Свічинський – екс-заступник голови Одеської ОДА. Вітаю вас. Євген Іванченко – адвокат. І також Андрій Степаненко – юрист. Вітаю вас, панове. Долучайтеся до нашого ефіру, шановні глядачі, якщо вам є що сказати. Я впевнений – безумовно є. Стосовно посилення карантинних заходів у нашому місті дзвоніть або пишіть на номер Вайберу.
Також за кілька хвилин ми побачимо картинку з зупинки біля Привозу і дізнаємось чи… А, вже готова? Дайте, будь ласка, режисери. Ось ми бачимо. Ага, якщо можна, давайте ми зв’яжемося з нашою командою, яка знаходиться там, і щоб оператор трохи перемістився до самої зупинки. І ми будемо бачити, чи заходять люди до трамваю у масках. Скільки взагалі знаходиться пасажирів у салоні? Тому що від сьогодні, як ви знаєте, можна займати лише сидячі місця.
Але, скажу чесно, сьогодні їхав на роботу на п’ятому трамваї, там були у салоні стоячі місця і 50% людей без масок. Ось так. Панове, чергове в нас посилення карантинних заходів. З досвіду попередніх разів все це триває день-два і все забувається. Як буде цього разу?
Віталій Свічинський: Об’єктивності заради все ж таки найбільша кількість обмежень була в березні місяці по квітень. Тоді дійсно трошки обмежили, скажемо так, соціальні рухи населення. Сьогодні можу сказати, що фактично карантин не діє, немає відчуття того, що в нас в світі пандемія і епідемія в нашій області.
І з цим треба щось робити, тому що в принципі ми рухаємось до початку навчального року, де кількість соціальних контактів тільки буде збільшуватися і збільшуватися. Діти підуть до школи. Відповідно, ми будемо мати величезний спалах захворюваності. Плюс не забуваємо про те, що почнеться сезонний грип, коли буде дезорієнтація між Covid-19 і іншими формами враження.
Евгений Салтан: Зараз складається таке враження, у нас окрім коронавірусу більше немає інших хвороб.
Віталій Свічинський: Це правда. Це правда і це проблема.
Евгений Салтан: Панове.
Євген Іванченко: Давайте я почну. Я дуже сподіваюся на те, що той досвід, який українці вже отримали в попередні місяці, він не пройде мимо них. І будуть більш відповідальнішими, чим були там попередні місяці. Хоча, як ми бачимо той досвід і вулиці, дійсно в місті в принципі немає якихось таких обмежень в плані того, що під час прогулянок по місту ми бачимо, що карантину немає. В нас все добре, все нормально.
Евгений Салтан: Дійсно, знаєте так багато гостей нашого міста, з яким я спілкуюся відзначають, що в Одесі дійсно карантину немає. З тих місць, з яких вони приїжджають до нас вони і виходять на вулиці нашого міста в шоці, тому що там, звідки вони, дотримуються карантинних заходів, принаймні масочного режиму.
Євген Іванченко: Ну, або тут ситуація, що вони приїжджають з інших міст і навмисно саботують, підставляють Одесу.
Евгений Салтан: Те, що гості нашого міста саботують, чи можливо відриваються на повну, так?
Віталій Свічинський: Відверто кажучи, динаміка захворюваності в регіоні, вона відповідає тому відношенню, з боку громадян, до карантину. Відповідно ми знаходимось в п’ятірці регіонів, що зрозуміло.
Реалии сегодняшнего дня — одесситы игнорируют карантин.
Евгений Салтан: Я змушений вас трохи перебити. Шановні режисери, якщо можна, дайте, будь ласка, на весь екран. Зараз будемо коментувати те, що ми бачимо на зупинці біля Привозу. Так, давайте рахувати, скільки людей знаходяться умасках. Ага, я так бачу, ось цей чоловік у помаранчевому жилеті – це є представник оцієї посадкової команди, який контролює, скільки людей заходить до салону і маршруток, і трамваю.
Так, дивимось, під’їжджає 5 трамвай. Бачимо є люди без масок, так, якщо я не помиляюся. Так, зараз оцей чоловік у помаранчевому жилеті рахує кількість пасажирів у салоні. Нажаль, поки що не бачимо скільки там зайнято сидячих місць. Я зазначу, що від сьогодні мають займати лише сидячі місця. А стоячих не повинно бути. Так, дивимось за цим.
Я сьогодні до речі їхав на трамваї і помітив, що деякі водії без масок. Або знаєте, ось такі одів. Ага, комусь відмовили. Так, дивимось скільки людей в самому трамваї. Оператор, будь ласка, покажи. Нажаль, він нас не чує, але я помітив, що є стоячі місця, якщо не помиляюсь.
Євген Іванченко: Так, здається, є стоячі місця і здається людина дуже…
Евгений Салтан: Ось, почув нас оператор, але вже трамвай від’їхав. Будемо чекати наступного.
Євген Іванченко: Цікаво, що чоловік в жилеті дуже звертав увагу на камеру, тому цікаво, як він все-таки без камери контролює цей процес. Ну,як ми бачили, люди стоячі все одно є, навіть під камерою. Тому можемо говорити про те, що люди не дуже дотримуються…
Евгений Салтан: Виходячи з цього, треба встановити камери на всіх зупинках, і тоді будуть дотримуватися масочного режиму.
Віталій Свічинський: Онлайн-трансляція.
Андрій Степаненко: Наверное камеры внутри транспортных средств нужно установить, потому что трамвай – это коммунальное предприятие, и оно более-менее соблюдает закон. А я ездил общественным транспортом, маршрутками, которые не являются собственностью коммунальной.
И там очень легкомысленно к этому относятся. Никто ничего не контролирует. Все ездят без масок. Наполняемость максимальная. Как пишут: «Стоячих мест немерено». И столько же и набивают людей. Поэтому, здесь понятие «карантин» для Одессы сейчас отключено. То есть, осталась какая-то иллюзия. Кто-то носит эти маски. Перчатки никто не носит. Сейчас курортный сезон. Можно сделать на это скидку, то, что есть много приезжих, много людей не информированных о правилах и требованиях карантина.
Карантинные ограничения в общественном транспорте не соблюдаются.
Евгений Салтан: Мені здається, що вже навіть маленькі діти знають все про карантин, і як треба дотримуватися цих вимог. Так, зробимо знову паузу. Наступний трамвай і дивимося, скільки там. Ось вийшла людина без маски до речі. Зверніть увагу, виходить жіночка також без маски, ще одна дівчина також без маски, інший пасажир без маски.
Ну, я навіть не знаю, як це коментувати. Ось чоловік виходить без маски, інший чоловік без маски, дівчина без маски. Які ще треба докази? Якщо нас зараз дивляться міські чиновники і представники комунальних підприємств, зверніть увагу, люди в салонах без масок. І тут Ви зазначили, що швидше за все не дотримуються саме гості нашого міста. Я хочу заперечити, згадайте ситуацію ще до початку сезону. У нас також усі були без масок у салонах.
Андрій Степаненко: Да, и допустим маска, прицепленная на подбородке и прикрепленная к ушам.
Евгений Салтан: Це не вважається те, що ви одягли.
Андрій Степаненко: Да, это не считается ношением маски. Поэтому, на самом деле, я ещё хочу добавить в отношении мест общепита, мест отдыха. Их реально контролировали правоохранители, но только владельцев. То есть, они никаких претензий не предъявляли к посетителям. А в отношении владельцев претензии были большие коррупционного толка нежели защиты здоровья.
Поэтому тут, как ни крути, сейчас мы сезон отработаем. Я очень надеюсь, потому что даже среди моих знакомых в Киеве уже появились люди, заразившиеся Covid-19. То есть, так или иначе болезнь есть. Радует только смертность 3%. Это радует, я имею в виду, в том плане, что это не 80%. И на это остаётся надеяться. И я понимаю, что сейчас начнется учебный сезон. И люди, которые имеют детей, уже подумывают оставить их на дистанционном обучении, поскольку рисковать детьми ради каких-то непонятных выгод между дистанционным и стационарным обучением никто не захочет.
Віталій Свічинський: Є, на мій погляд, є причини и наслідки. В травні місяці, ви пам’ятаєте, на рівні Уряду і Міністерства охорони здоров’я було об’явлене таке ноу-хау, яке не вводили в жодній країні світу, як адаптивний карантин, коли ніхто не зрозумів, що треба робити, і всі просто все відмінили одномоментно і перестали контролювати епідемічну ситуацію.
На превеликий жаль, ми сьогодні маємо вже чітко виявлені наслідки. Я вважаю, що Ви правильно акцентуєте увагу на муніципалітети, враховуючи що Одеськкомунтранс, Міськелектротранс належить нашому місту. Найлегше контролювати саме коли це державна установа, скажемо так, або муніципальна установа. Я здивований, нащо стоїть там людина. Їй сплачують мабуть заробітну плату, безумовно, за цю роботу. Він просто не контролює. Він фактично баче відеокамеру, да.
Евгений Салтан: Віталій, я тут не хочу бути адвокатом ось представника посадкової команди. Але коли натовп йде в салон, як можна його зупинити одній людині?
Віталій Свічинський: Ми говоримо про те, що він же стоїть не просто до моменту, коли під’їхав трамвай, і він в цей момент починає зупиняти. Має постійно проводити роботу з тим населенням, яке стоїть на зупинці, пояснювати чому і так далі. І наступного разу більше людей прийде з маскою, розуміючи, що він буде їм знов читати нотації.
Евгений Салтан: Ось дивиться, до цього чоловіка в помаранчевому жилеті долучилася ще одна жінка у помаранчевому жилеті. Ось бачите, скільки людей хочуть потрапити до салону. Тут, кому пощастить, а кому нажаль ні, доведеться чекати наступного.
Віталій Свічинський: Євген, питання в тому, яку функцію вони наразі виконують. Вони просто стоять ззаду і, ну, який функціонал? Вони спілкуються з водієм.
Я так розумію, водій трамваю повідомляє їм, скільки ще є вільних місць, і виходячи з цього вони запускають. Я так думаю. Мені так здається з того, що я бачу, з того, що ми з вами бачимо. Хоча зверніть увагу, у чоловіка в помаранчевому жилеті маска не одіта на ніс. Це не вважається, що людина у масці.
Андрій Степаненко: Вы знаете, это чем-то напоминает фейс-контроль в ночном клубе. Мне кажется, было бы логичнее оставить их внутри. Мне кажется, логичнее эту посадочную команду держать внутри транспортного средства, чем на каждой остановке пытаться создать иллюзию какого-то контроля.
Євген Іванченко: Тут є певний момент, що забезпечити кожний трамвай людьми, ще коштує певних коштів.
Евгений Салтан: Я так розумію, що ці люди, вони знаходяться на зупинках, де найбільша кількість людей. Тому що, принаймні, на Французькому я не бачив жодної людини в помаранчевому жилеті.
Євген Іванченко: Ну, дивіться, ми тут бачили ситуацію, але ті люди, які стоять, вони взагалі ні на що по суті не впливають, крім того, що вони просто візуально показують свою роботу, що вони на місці, що вони працюють. По суті – ілюзія.
Віталій Свічинський: Є пропозиція, давайте спробуємо спрогнозувати, що буде далі і до яких наслідків, це може призвести. Ось я сьогодні, проводячи такий внутрішній аналіз, звернув увагу на наступні фактори. В нас, в Одеській області працюють дві лабораторії. Вони наразі завантажені на повну. Видають максимум 400 тестів кожна. І наразі, я сьогодні спитав – 800 тестів ще не опрацьовано. Тобто, вони чекають своїх тестів. 800. Це десь приблизно 4 дні.
Я вам можу сказати, що в вересні місяці, десь приблизно в середині вересня, ці лабораторії перестануть ефективно діяти. Взагалі в них буде десятиденний запас відповідного матеріалу, і в нас буде ілюзорна статистика. Нам буде здаватись, що зростання захворюваності зупинилось. І в принципі знаходиться на якомусь такому балансовому рівні. А де-факто будуть зростати тільки два показники. Це кількість звернень до сімейного лікаря і кількість госпіталізацій. І в цей момент, в цей момент ми повністю втратимо контроль. Відповідно, ми не можемо зрозуміти і спрогнозувати реальну кількість хворих в місті. І в той же час – фантастичне навантаження.
Евгений Салтан: Я перепрошую. Ось ця жіночка заходить до салону без маски. Представник посадкової команди бачить, що жінка без засобу захисту. І дивиться зараз на камеру, так. Ні, цей іспит не зараховано, панове, не зараховано.
Віталій Свічинський: І маска неповністю вдягнена, дійсно.
Евгений Салтан: А ось ще цікаво. Якщо можна залишити. Давайте подивимось ситуацію у маршрутках. Ага, побачив камеру там чи… навіть не знаю.
Віталій Свічинський: Може це якась приватна структура. В чому логіка? Що коли діти підуть до школи, ми отримуємо ефект ядерного вибуху. Тому що ці діти мають найбільші соціальні контакти, ми це розуміємо, да. Діти будуть контактувати і нести цю інфекцію в родини, повертаючи відповідно, отримуючи, повертаючи її до своїх родин.
Для дитини, ну, як ми бачимо статистику, Covid-19 не настільки небезпечний. Вони переживають його впринципі, як звичайну ОРВІ. Но, коли вони прийдуть в свої родини, до бабусі, дідуся, до людей з хронічними захворюваннями, система охорони здоров’я може не витримати. Що треба робити сьогодні вже владі? У влади має бути «план Б». Коли, умовно кажучи, ми повели дітей до школи, да. Тим паче, я б робив це поступово.
Я б дав спочатку малечі, потім додавав би старші, і старші. Тому що старші діти можуть ще дистанційно навчатися, якось самі себе контролювати. Малеча – дійсно проблема для батьків, тому що, вони не можуть йти на роботу. І от, таким чином, наростаючим, додавав. Якщо ми зробимо це все одномоментно, я боюсь, мій особистий прогноз, що до жовтня місяця просто система повністю ляже.
Готова ли Одесса ко второй волне заболеваемости Covid-19?
Как обстоят дела в системе здравоохранения?
Евгений Салтан: Зараз вже МОЗ повідомляє про те, що починається друга хвиля Covid-19. Нещодавно в мене на ефірі була Катерина Лужевнікова – голова благодійного фонду «Корпорація Монстрів». Вона зазначила, коли почнеться друга хвиля, медицина українська просто рухне.
Віталій Свічинський: Це точно. Ми з нею дуже часто спілкуємося. Ситуація в тому, що в нас є 129 наказ Департаментів міста і області, де зазначено, що коли починається другий етап, то суттєво розширюється мережа. Зараз в нас 1002 койки в перший етап. І ще 1300 має додатись на другому етапі. Ну, в чому логіка, чому Міністерство не оголошує про відкриття другого етапу, скажемо так, реагування на короновірусну інфекцію? Тому що це величезні кошти.
Ви знаєте, що лікарям, які задіяні в реагуванні на Covid-19, сплачують потрійний оклад. А у держави немає таких коштів для того, щоб забезпечити всі лікарні другого рівня. Там щось здається близько 37 тисяч ліжок по всій Україні, додати до… І тому, фактично, ми сьогодні заручники економічної кризи. І через це ми тягнемо перший етап, розумієте. В нас немає бюджету достатнього. Ви знаєте, що з Фонду, який передбачався на боротьбу з Covid-19, 78, здається, мільярдів гривень, там близько 40 забрали на автодороги. Це загальнодоступна інформація.
І, відповідно, вони знаходяться в межах, ну, такого маленького фінансування. Тим паче, міністр оголосив з 1 вересня підняття заробітних плат для лікарів. І в кінці року знову підняття заробітних плат. В нас загальний дефіцит бюджету України. Загальний бюджет України близько трильйона гривень. В нас загальний дефіцит 180 млрд. грн.
Евгений Салтан: Ще не забувайте, якщо 25 числа Рада проголосує за підвищення мінімалки, то…
Віталій Свічинський: Фактично ми робимо все для того, щоб дійти до цієї межі, до цього краю пропасті, скажемо так, і вже звідти, я не знаю, як ми повернемось. Сьогодні я не бачу реальних дій, продуманих, прогнозованих, спланованих. Це по-перше. А по-друге, треба з громадою говорити відверто: «Товариство, немає бюджетів». Не треба бравіювати, що в країні все добре. Треба говорити, що економічна скрута. Треба говорити, що батьки починайте контролювати інфекцію в себе вдома. Дитина повернулась додому – зміряйте температуру. Наприклад, самі себе контролювати і так далі. Ми же бровіюємо, що в нас все добре, все класно.
Євген Іванченко: В нас люди не вірять в те, що він існує.
Віталій Свічинський: І ще теж проблема. Це комунікації.
Євген Іванченко: І є знайомі, які реально захворіли. Оце все політика, оце все піар, і це все кошти, які витягують навмисно з бюджетів для того, щоб боротися на Covid-19, а далі вони йдуть… Ми чули вже – на дорогу пішли.
Готова ли экономика к жесткому карантину?
Андрій Степаненко: На самом деле, еще одна проблема есть. Помимо. Бюджет – это что? Это деньги обезличенные. Доказано, да? Но первая стадия карантина крайне болезненно сказалась на бизнесе. Малый и средний бизнес пострадали сильнее всего. И многие, из моих клиентов, они просто закрывают свои предприятия, потому, что они прошли точку невозврата и уже восстановить какие-то деловые связи, какую работу, не могут. И я полагаю, что в Одессе, допустим, ещё хорошо, что мы закончили карантин на пике туристического сезона. То есть, какую-то валюту мы получим. Какие-то вот сейчас урожаи, экспорт какой-то.
Если мы сейчас зайдём в октябрь, в декабрь, во вторую фазу карантина жёсткую, то мы малый и средний бизнес погубим полностью просто. У нас останутся только парикмахерские. Потому что, люди производством, сферой услуг и прочими направлениями заниматься не могут, практически.
Все юристы сейчас сидят в ожидании, когда решения судов будут вступать в законную силу. Они не вступают в законную силу с мая месяца. То есть, юридическая сфера даже заблокирована. Поэтому сейчас вот, если честно, я с опаской, с крайней опаской, отношусь к идее второй волны жёсткого карантина. Потому что, тогда уже действительно те, кто покупал гречку и не успел её доесть, – вот они начнут ее доедать.
Евгений Салтан: Дивіться, наша знімальна група трохи змінила локацію по інший бік Пантелеймонівської. І будемо бачити, тут дуже цікаво, яка ситуація у маршрутних таксі. Тому що з трамваями більш-менш все ясно. Побачили, яка там відбувається ситуація. А ось у маршрутних таксі дійсно беруть, мені здається, максимальну кількість пасажирів. Там мова не йде лише про сидячі місця.
І я дуже часто зранку виходжу на балкон, а він виходить на проспект Шевченка, і я бачу, яка ситуація у маршрутних таксі. Вони просто забиті до «не можу». Так, чекаємо наступного транспорту разом з пасажирами, візуально можна помітити, що без масок. Хоча можливо будуть одягати, заходячи до салону. Ну, чекаємо. Ага, ось підказують режисери, їде маршрутне таксі. Зараз і побачимо. Головне, аби оператор зміг наблизити картинку якомога максимально, аби ми могли побачити, що там відбувається в салоні.
Я нагадую, що наша знімальна група знаходиться біля Привозу ідемонструє нам і вам, шановні глядачі. Ось, є стоячи місця, і помітили пасажира без маски. Тут важко сказати, тому що затоновані вікна. Ось наступна маршрутка. Дивимось, чи будуть виходити люди у масках, чи ні. Поки що водій. А тут цікаво побачити водіїв маршруток – у масках чи ні? Тому що. А, ось без маски. І подивіться, що відбувається у салоні маршрутки.
Про яке обмеження місць може йти мова. Люди виходять спокійно, без масок. Навіть водій маршрутного таксі без засобу захисту. Далі коментувати нічого. Дійсно ми все побачили ось тут, наживо, в ефірі 7 телеканалу, як у нас посилила карантинні заходи Одеса.
Віталій Свічинський: На превеликий жаль я можу сказати, що враховуючи, що ці маршрутні таксі – це все приватні структури, точно в цьому контексті важко нам буде добитись якогось ефекту. Тому що, ви розумієте, що вони працюють на максимізацію прибутку. Тут фактор полягає в наступному, що ми дивились комунальний транспорт, і там є величезна проблема. Ви хоча б ідеалізуйте структуру, бо вони будуть показувати і казати, ви в себе не можете навести лад, а ви нам розказуєте, яким чином нам треба возити. Бачили стоячих в трамваї, бачили величезну кількість людей, які виходили з трамваю без масок.
Евгений Салтан: Ось цікаве повідомлення від нашого глядача, вірніше глядачки, Ксенії надійшло. «Говорят, маршрутчики просят шторки закрывать, чтобы не было видно людей».
Андрій Степаненко: Вы знаете, на самом деле, сейчас проанализировали ситуацию в транспорте. Но ведь транспорт — это не основное место контакта людей. Близкого контакта.
Евгений Салтан: Беремо супермаркети. Я не буду зараз називати супермаркет, щоб це не була антиреклама чи реклама. Можна заходити без маски.
Андрій Степаненко: Просто на кассе могут попросить – оденьте маску.
Евгений Салтан: Ні. Абсолютно. Я вчора став свідком однієї події. На касі стоїть дівчина без маски і каже – можна розрахуватися. – «Але я без маски». І касирша каже – нічого страшного.
Андрій Степаненко: Да, а теперь представьте дискотеку на море, где 400 человек танцуют. То есть, активно дышат, активно двигаются с плотностью, с дистанцией 20 см, в лучшем случае, друг между другом. То есть, на самом деле, транспорт вообще где-то далеко стоит, как источник распространения вируса, по сравнению с теми массовыми мероприятиями, которые мы реально имеем.
Віталій Свічинський: Можна, я ще додам. Мені здається, що у влади в цілому регіональної і національної, ну, національної все ж таки менше, а в регіональних взагалі Covid-19 відійшов на якісь другий, третій або п’ятий план. Ми не бачимо державних чиновників, які б опікувалися цим питаннями, які б багато комунікували з громадою. Бо фактор комунікації, донесення реальної інформації до населення, він теж спричиняє достатньо великі, серйозні наслідки. Люди все ж таки слухають цю інформацію, якимось чином реагують, переживають і так далі. Ми цього не бачимо не на яких телеканалах.
Андрій Степаненко: Мне кажется, здесь есть причина. Сейчас сезон отпусков, и фокус внимания несколько смещен с каких-то рабочих, ежедневных проблем, которыми мы беспокоились и заботились в рабочий сезон. Смещен несколько в сферу отдыха, расслабления. Поэтому, вполне возможно, что это в той или иной мере связано. Что сейчас запрос на эту информацию в обществе не настолько остр, как запросы, связанные с отдыхом.
Евгений Салтан: Я не здивуюся, якщо після закінчення сезону в Одесі, нас внесуть до червоної зони.
Андрій Степаненко: Вполне возможно.
Віталій Свічинський: До речі я прогнозував це ще, мені здається, в липні місяці про те, що я взагалі здивувався, що Одеська область опинилася в зеленій зоні, майже вся тоді була. І я говорив про те, що просто показники в 641 постановітаким чином були виписані, щоб вся країна майже стала зеленою. Там було декілька майже, скажемо так, областей, де крапельками були червоні та жовті. Але сьогодні ми бачимо.
Евгений Салтан: Величезна плутанина. Згадайте, коли Тернопіль внесли до червоної зони. Тоді міський голова виступив, сказав, ми нічого не будемо дотримуватися.Через тиждень Тернопіль із червоної зони став зеленою. Потім внесли Харків. Виступив міський голова Кернес. За годину Харків вже не в червоній зоні.
Віталій Свічинський: Тому я говорю, що в ручному режимі відбувається це регулювання. А де-факто країна має сьогодні знати і розуміти, яка ситуація поточна наразі і що треба, ну, хоча б мати. Я ще раз кажу, для мене важливо мати якійсь план на вересень місяць, коли діти підуть до школи. Я розумію, що це буде ще один фактор, який дасть серйозний поштовх до спалаху захворювання. Я не бачу, як ми будемо реагувати в разі, якщо це дійсно буде фактором і кількість захворюваностей зросте. Що ми будемо робити? От поки про це жодного слова.
Андрій Степаненко: Тут еще понимаете, нет статистических показателей и зон цветных. В соцсетях много пишут, что человек умер от инсульта, а врачи говорят, давайте Covid-19 напишем, нам за это надбавки дают. Мы вам пять тысяч гривен за это дадим. То есть, если у нас коррупция перешла уже на этот уровень, то это создает угрозу, реальную угрозу для нас. Потому что, искажение статистики – это, соответственно, искажение методов противодействия вирусу и заболеваемости.
Віталій Свічинський: Дозвольте, я все ж таки тут поправлю. Я з величезною повагою до Вас, але в нас є певна кількість опорних лікарень. Вони зазначені і визначені в Міністерствах. І вони отримують тільки надбавки. І там не залежить від кількості людей, яка… Ну, вони безпосередньо базово Covid-19. Якщо людина захворіла на Covid-19 в іншій лікарні, то згідно маршруту пацієнтів, цю людину мають перевезти в ті лікарні, які безпосередньо профілюються. Ніхто нікому за Covid-19, скажемо так, окремо не доплачує. Тільки в межах тих лікарень, які законтрактовані спеціалізовано саме на надання допомоги хворим на Covid-19, розумієте.
Андрій Степаненко: Это бюджетные платежи, правильно?
Віталій Свічинський: Так. Виключно.
Андрій Степаненко: Там возможно есть другой интерес, раз такие предложения существуют.
Віталій Свічинський: Ну, не знаю.
Евгений Салтан: Ви знаєте, дуже часто з’являється ось така інформація, що мовляв навмисно в історію хвороби вписується коронавірус.
Віталій Свічинський: Ну, я можу сказати, що це лікарські помилки, які були здійснені під час лікування хвороби з іншою нозологією.
Евгений Салтан: Все списують на коронавірус.
Віталій Свічинський: Легше підсилити, скажемо, Covid-19 і сказати – ну, вже не зміг вижити, тому що Covid-19 спричинив додаткові проблеми. А де-факто, я думаю, що це я саме отака маніпуляція.
Евгений Салтан: Так, шановні режисери, ми що будемо хвилин, скільки, 7-8. Якщо можна, ще раз дайте нам картинку з зупинок біля Привозу. І ми вкотре будемо впевнюватися в тому, що маскового режиму в громадському транспорті майже немає. Чому кажу майже? Бо є поодинокі випадки, скажімо так, коли люди заходять у масках. Здебільшого, як ми бачимо, навіть зараз видно водій маршрутки номер 198 без маски. Вам величезний привіт.
Андрій Степаненко: Не, у него есть маска на подбородке. Она защищает бороду.
Евгений Салтан: Є маска, але на шиї. Це не вважається тим, що людина знаходиться у масці. Я думаю, що цей ефір дійсно дивляться міські чиновники, і зроблять відповідні висновки. Тут будьте чесними з самим собою. Скажіть відверто – немає в нас карантину.
Віталій Свічинський: Я б ще зазначив, відносно все ж таки повертаючись до 1 вересня, враховуючи, що вже наближається цей момент. Головний санітарний лікар України зазначив, що засоби індивідуального захисту та дезінфікуючі засоби мають закуповувати саме муніципалітети. І балансоутримувачі, скажемо так, будівель, куди будуть приходь діти, там шкіл, дитячих садків і так далі. Це дуже важливо.
Я звертаюсь до всіх батьків і говорю про те, що перевірте наявність цих засобів в ваших учбових закладах, бо завтра, ну, якщо захворіє ваша дитина, це, повірте мені, це буде і ваша відповідальність у тому числі. І я знаю, яким чином діє державний апарат в закупівлях. Це максимум неефективно. І я не переконаний, що сьогодні кожна школа забезпечена всіма необхідними засобами для початку учбового року.
Евгений Салтан: У нас є дзвінок телефоном. Євген. Ми вас вітаємо.
Добрый день. Я хотел бы сказать два слова. Что горсовет, что обладминистрация абсолютно провалили информационную работу по поводу Covid-19. А что касается работы общественного транспорта, то, наверное, бы горсовет, если бы сильно хотел заниматься какими-то профилактическими работами, мог бы направить муниципальную варту, муниципальную охрану хотя бы по одному человеку в каждый вагон или троллейбус.
Потому что, водителю переругиваться с каждым пассажиром, ну, как он будет управлять этим троллейбусом? О какой безопасности можно будет говорить? Поэтому чиновники хотя бы это должны услышать и объяснить, почему они этого не делают? Почему муниципальная варта охраняет шлагбаумы, а не охраняет, а не заботится о здоровье горожан? Такое моё пожелание. Спасибо.
Евгений Салтан: Спасибі за дзвінок. Дуже влучні зауваження стосовно муніципальної охорони. Я взагалі не знаю, яка основна функція. Можливо охороняти дім Генадія Труханова.
Віталій Свічинський: Ну, якщо ми зазначимо, що про такі структури в інших регіонах і особливо в містах обласних України, то дуже мало міст, які взагалі користуються такими структурами. Я не розумію, нащо вони потрібні.
Как упростить соблюдение правил карантина?
Андрій Степаненко: Вы знаете, я бы ещё хотел добавить, в отношении масок. Маска на оптовой закупке стоит 2 гривны. В принципе, намного проще приобрести и раздавать их при входе, чем создавать конфликты и платить зарплату охране. И повышать социальную напряженность в обществе, не допуская людей в транспорт, в общественные места и так дальше.
Потому что, я был, например, у нотариусов, в бутиках и так дальше. Там просто на входе, если человек без маски, ему предлагают бесплатно маску для того, чтобы в дальнейшем коммуницировать. Это и безопасность самого человека, потому что верим мы в вирус или не верим, но люди мрут, к сожалению, регулярно от него.
И это безопасность людей и безопасность, в том числе — юридическая, от возможных санкций при проверке соблюдения карантина. Оно всё очень дёшево стоит, на самом деле, все эти маски. И нормальный предприниматель, которые естественно не работает на маршрутке, потому что маршрутка – это огромный пассажиропоток, это серьезно влияет на себестоимость. Но, когда количество клиентов в день, например, у человека 10-20 человек, совершенно не проблема предпринимателю взять на себя эти хлопоты. И вместо того, чтобы ставить охрану и платить ей за недопуск, то просто вручать человеку эту маску.
Віталій Свічинський: Непогана ідея.
Евгений Салтан: Знову ж таки, не водій має вручати ці маски.
Віталій Свічинський: Це має бути якраз працівник, який стояв біля.
Андрій Степаненко: Да. Вместо того, чтобы не пускать людей в трамвай или смотреть, сколько зашло-вышло, он вполне может входящему вручать маску и просить ее одеть.
Евгений Салтан: Ось дивіться, ми бачимо картинку. Дайте, будь ласка, ще раз. Наша знімальна група знаходиться по інший бік Пантелеймонівської. І там немає ось цих людей у помаранчевих жилетах. Це представники так званої посадкової команди, яка має контролювати, скільки людей заходить до салону. Вибірково розставили цих людей, бо певно знали, що наша знімальна група буде сьогодні саме в цей час біля Привозу. Тому ось так показово поставили цю людину. Євген?
Євген Іванченко: Я не знаю навіть, що додати. Ситуація в нас насправді дуже критична. Я вважаю, що дійсно, так як вже проговорили сьогодні спікери, з боку держави також в першу чергу порушуються ті умови і те доведення інформаційне до людей в вигляді статистичної інформації. З боку держави і міста не забезпечується абсолютно контроль виконання цих умов карантинних.
Мені взагалі здається, що частину грошей, які акумулюють на Covid-19 і на боротьбу з Covid-19, вони б краще все-таки направили дійсно там або на роздачу цих масок, на закупівлю, або там, де необхідно, де є велике скупчення людей на те, щоб муніципальна варта, як ми проговорили, максимально хоча б намагалася контролювати цю ситуацію.
Евгений Салтан: Дивіться, телефонував глядач, Євген, і він зазначив, що і міська рада, і обласна провалили інформаційну політику.
Євген Іванченко: Ну, я про це говорив. І точно можу сказати, що навіть сьогодні, на дану хвилину, да, громадяни, які проживають в нашому регіоні. Ну, національний рівень, я ще разкажу, вони здійснюють комунікацію щоденно. Міністр виступає перед громадянами і так далі. А регіональна влада фактично не доносячи цю інформацію, дезорієнтує громадян, тому що багато людей говорять – а я краще посидю вдома, а я краще вип’ю якусь пігулку і не піду, тому що я знаю, що в тих лікарнях, вони переповнені, там величезна кількість хворих на Covid-19. А ми не даємо статистику, яка заповнюваність сьогодні лікарень. Я можу їй сказати.
Евгений Салтан: Була інформація, що вже майже не вистачає.
Віталій Свічинський: 48 відсотків в лікарні першої хвилі реагування на Covid-19.
Нажаль, 50%.
Віталій Свічинський: 35% відсотків мали розгорнути другу хвилю. То відповідно, ми вже зайшли на 15% за цей показник. Друге, я знаю, дуже поганий моральний стан самих лікарів. Вони дуже втомилися працювати в такому режимі. Ніхто не працює над психологічним розвантаженням лікарів. Третій фактор, ви знаєте, що в нас кисню не вистачає в тих лікарнях, які ми маємо доповнювати, скажемо так, до Covid-них лікарень. І це є проблема, тому що треба було за ці місяці все ж таки зробити все можливе, навіть тоді, коли було відчуття що повна відміна карантинних обмежень. Так готуйтесь.
Це якраз найкращий час для того, щоб було готуватись, працювати, направляти відповідний ресурс. Ніхто цього не зробив. І лікарні, сьогодні ми не можемо підключити там 10-12 точок розведення кисню. А вони показують 150 ліжок. А що інше ліжка? Який функціонал? Просто щоб людина лежала? Так вони і вдома так полежить, як в лікарні, і теж отримаєті самі препарати. А 10 точок – це нічого. Вони заповнюється за півдня.
Євген Іванченко: Як завжди, ми надіємося на те, що не трапиться. І все миніться. Тому маємо таку ситуацію.
Андрій Степаненко: К тому же, пребывая дома, у человека остается возможность заражать окружающих. Поэтому в данном случае, хоть, да, он без кислорода, но он по крайней мере находится в зоне концентрации.
Віталій Свічинський: Це, скажімо так, мінімізація ризиків внутрішнього зараження, але я вам точно можу сказати, що якщо людина в родині контактували зі всіма, вони всі контакти, вони всі на самоізоляції, вони всі вже в небезпеці. Тому чи ізолюєш ти цю людину, чи ні, немає такого ефекту подовженого. Людина або захворіла, або ні.
Евгений Салтан: Панове, на жаль, наш час вичерпано. Наостанок ми ще раз показуємо ситуацію на зупинках біля Привозу. Впродовж усього ефіру ми впевнились у тому, що більшість людей не дотримуються маскового режиму і навіть є стоячі місця, як у трамваях, так і особливо у маршрутних таксі. Ось такі у нас посилені карантинні заходи через те, що Одеса потрапила до жовтої зони.
Все залишилося по суті, як і було. Я дякую вам за те, що завітали. Віталій Свічинський, Євген Іванченко, Андрій Степаненко, були гостями цієї інформаційної години.